| Примітки та інша пояснювальна інформація |
| Розкриття інформації про облікові судження та оцінки |
При підготовці фінансової звітності згідно з МСФЗ керівництво Компанії повинно робити оцінки та припущення , які мають вплив на відображені суми активів та зобов’язань, розкриття умовних активів та зобов’язань на дату підготовки фінансової звітності згідно з МСФЗ та відображені суми доходів та витрат протягом звітного періоду. Фактичні результати можуть відрізнятися від таких оцінок. Оцінки, покладені в основу припущення, постійно переглядаються. Зміни бухгалтерських оцінок визнаються у тому періоді, в якому вони відбуваються, а також в інших майбутніх періодах. |
| Розкриття інформації про нараховані витрати та інші зобов'язання |
Витрати на страхові послуги, понесені за страховими контрактами, визнаються у звіті про прибуток чи збиток та інший сукупний дохід у тому періоді, в якому вони понесені, і включають збитки за страховими вимогами (за вирахуванням сум отриманих регресів), інші витрати на страхові послуги, амортизацію аквізиційних витрат, збитки і сторно збитків за обтяжливими контрактами, а також збитки та сторнування збитків від знецінення активів за аквізиційними грошовими потоками.
Компанія несе також інші витрати, які не пов'язані із надання послуг зі страхування та перестрахування.
Витрати признаються в звіті про сукупний прибуток, якщо виникає зменшення в майбутніх економічних вигодах, пов'язаних із зменшенням активу або збільшенням зобов'язання, які можуть бути достовірно оцінені.
Витрати визнаються в звіті про сукупний прибуток на основі безпосереднього зіставлення між понесеними витратами і прибутками за конкретними статтями доходів.
Витрати визнаються в звіті про сукупний прибуток негайно, якщо витрати не створюють великі майбутні економічні вигоди, або коли майбутні економічні вигоди не відповідають або перестають відповідати вимогам визнання активу в звіті про фінансовий стан. |
| Розкриття резерву під кредитні збитки |
Знецінення фінансових інструментів- визнання очікуваних кредитних збитків
Компанія застосовує оціночний резерв під очікувані кредитні збитки не для всіх фінансових активів, а лише за борговими фінансовими активами, що оцінюються за амортизованою вартістю.
Компанія оцінює станом на кожну звітну дату резерв під під очікувані кредитні збитки за фінансовим інструментом у розмірі, що дорівнює:
- 12-місячним очікуваним кредитним збиткам у разі, якщо кредитний ризик на звітну дату не зазнав
значного зростання з моменту первісного визнання;
- очікуваним кредитним збиткам за весь строк дії фінансового інструменту, якщо кредитний ризик за
таким фінансовим інструментом значно зріс із моменту первісного визнання.
Очікувані кредитні збитки розраховуються як різниця між грошовими потоками, що належать
Компанії відповідно до договору, і всіма грошовими потоками, які Компанія очікує отримати.
Станом на кожну звітну дату Компанія оцінює, чи зазнав кредитний ризик за фінансовим
інструментом значного зростання з моменту первісного визнання. Здійснюючи таку оцінку Компанія порівнює ризик настання дефолту (невиконання зобов`язань) за фінансовим інструментом станом на звітну дату з ризиком настання дефолту (невиконання зобов`язань) за фінансовим інструментом на дату первісного визнання.
Компанія може зробити припущення про те, що кредитний ризик за фінансовим інструментом не зазнав значного зростання з моменту первісного визнання, якщо було з`ясовано, що фінансовий
інструмент має низький рівень кредитного ризику на звітну дату.
У випадку фінансового активу, що є кредитно-знеціненим станом на звітну дату, але не є придбаним або створеним кредитно-знеціненим фінансовим активом, компанія оцінює очікувані кредитні збитки як різниця між валовою балансовою вартістю активу та теперішньою вартістю очікуваних майбутніх грошових потоків, дисконтованою за первісною ефективною ставкою відсотка за фінансовим активом. Будь-яке коригування визначається в прибутку або збитку як прибуток або збиток від зменшення корисності.
Компанія визнає банківські депозити зі строком розміщення коштів від чотирьох до дванадцяти
місяців з дати фінансової звітності, в разі, якщо дострокове повернення вкладу не передбачено договором, в складі поточних фінансових інвестицій.
Компанія відносно банківських депозитів має наступну модель розрахунку резерву під очікувані кредитні збитки фінансового активу:
- при розміщенні депозиту в банках з високою надійністю (інвестиційний рівень рейтингу uaААА,
uaАА, uaА, uaВВВ та банки, що мають прогноз «стабільний», що присвоюється рейтинговими
агентствами, які внесені до Державного реєстру уповноважених рейтингових агентств НКЦПФР) на
дату розміщення коштів резерв під очікувані кредитні збитки розраховується в залежності від строку та умов розміщення (при розміщенні від 1 до 3-х місяців, або розміщення вкладу до 1 року з правом дострокового повернення, що передбачено договором – розмір збитку складає 0%, розміщення банківського депозиту від 3-х місяців до 1 року без права дострокового повернення - розмір збитку складає 1% від суми розміщення);
- при розміщенні депозиту в банку з більш низьким кредитним рейтингом (спекулятивний рівень
рейтингу, що присвоюється рейтинговими агентствами, які внесені до Державного реєстру
уповноважених рейтингових агентств НКЦПФР) на дату розміщення коштів резерв під очікувані кредитні збитки розраховується у розмірі від 7% до 20% від суми вкладу в залежності із розміру ризиків.
Для дебіторської заборгованості за страховою діяльністю та для іншої поточної дебіторської заборгованості Компанія оцінює резерв під очікувані кредитні збитки в розмірі, що дорівнює очікуваним кредитним збиткам за весь строк дії з використанням матриці резервування. Матриця резервування визначає фіксовані ставки резервування, залежно від кількості днів, що минули з моменту визнання простроченої дебіторської заборгованості: від 1 до 30 днів - розмір збитку складає 0%, від 31 до 60 днів – 5% від суми заборгованості, від 61 до 90 днів – 20% від суми заборгованості, від 91 днів до 180 днів – 50% від суми заборгованості, більше 180 днів – розмір збитку складає 100%. Товариство аналізує дебіторську заборгованість на предмет знецінення щоквартально окремо по кожному контрагенту та створює резерв покожному боржнику. |
| Розкриття інформації про асоційовані підприємства |
Оцінка фінансових інвестицій
Вартість інвестицій в ПАТ ЗНВКІФ «БРОКБІЗНЕС»
Управлінський персонал оцінює справедливу вартість інвестицій в ПАТ «ЗНВКІФ «БРОКБІЗНЕС». Управлінський персонал оцінює вартість інвестицій в ПАТ «ЗНВКІФ «БРОКБІЗНЕС» на основі методу участі в капіталі, що відповідно до МСБО 28 «Інвестиції в асоційовані та спільні підприємства» застосовується усіма суб’єктами господарювання, які є інвесторами, що мають спільний контроль над об’єктом інвестування.
Вартість інвестицій в АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «БРОКБІЗНЕС-ЖИТТЯ»
Управлінський персонал оцінює вартість інвестицій в АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «БРОКБІЗНЕС-ЖИТТЯ» на основі методу участі в капіталі, що відповідно до МСБО 28 «Інвестиції в асоційовані та спільні підприємства» застосовується усіма суб’єктами господарювання, які є інвесторами, що мають спільний контроль над об’єктом інвестування.
Метод участі в капіталі – це метод обліку, за яким інвестицію первісно визнають за собівартістю, а потім коригують відповідно до зміни частки інвестора в чистих активах об’єкта інвестування після придбання. Прибуток чи збиток інвестора включає частку інвестора в прибутку чи збитку об’єкта інвестування, а інший сукупний дохід інвестора включає його частку в іншому сукупному доході об’єкта інвестування. Згідно з методом участі в капіталі, при первісному визнанні інвестиція в асоційоване або спільне підприємство визнається за собівартістю і згодом її балансова вартість збільшується або зменшується для визнання частки інвестора в прибутку або збитку об’єкта інвестування після дати придбання. Частка інвестора в прибутку або збитку об’єкта інвестування визнається в прибутку або збитку інвестора. Виплати, отримані від об’єкта інвестування, зменшують балансову вартість інвестиції.
Всього фінансових інвестицій в дочірні та асоційовані підприємства, що обліковуються за методом участі в капіталі:
тис.грн.
Вид ЦП
На 31.03.2025 На 31.12.2024
Всього: 33 545 33 560
акції 33 545 33 560
Фінансовий результат за участю в капіталі -15 -26
Управлінський персонал Компанії не має наміру щодо продажу вказаних цінних паперів. |
| Розкриття інформації про винагороду аудиторів |
Винагорода аудиторам сплачується відповідно до укладених договорів на проведення аудиту. |
| Розкриття інформації про затвердження фінансової звітності |
Дата підписання цієї окремої фінансової звітності керівництвом компанії 02 червня 2025 р. |
| Розкриття інформації про доступні для продажу фінансові активи |
Активи, що утримуються для продажу або розподілу
Довгострокові активи чи групи вибуття, що включають активи чи зобов’язання, відшкодування вартості яких очікується за рахунок продажу або розподілу, а не постійного використання, класифікуються як утримувані для продажу або розподілу.
Безпосередньо перед віднесенням активів чи компонентів групи вибуття до категорії утримуваних для продажу виконується їх переоцінка відповідно до облікової політики Компанії. Після цього активи чи група вибуття оцінюються за меншою з двох величин: за балансовою вартістю чи за справедливою вартістю за вирахуванням витрат на реалізацію. Збитки від зменшення корисності після початкової класифікації активів як утримуваних для прожу або розподілу та подальші прибутки чи збитки від переоцінки визнаються в прибутку або збитку. Прибутки, що перевищують кумулятивний збиток від зменшення корисності не визнаються.
Амортизація чи знос на довгострокові активи, що класифікуються як утримувані для продажу або розподілу, не нараховуються. |
| Розкриття основи підготовки фінансової звітності |
Концептуальною основою фінансової звітності Товариства за 1 квартал 2025 року є Стандарти бухгалтерського обліку (МСФЗ) офіційно оприлюднені станом на 31 грудня 2024 року на веб-сайті Міністерства фінансів України
https://mof.gov.ua/uk/translation_of_international_financial_reporting_standards_of_2024-736
Окрему проміжну фінансову звітність Компанії підготовлено відповідно до Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ) в редакції затвердженій Радою з Міжнародних стандартів фінансової звітності, що розміщені на сайті Міністерства фінансів України станом на 31.12.2024 р.
Відповідно до вимог МСБО 1 «Подання фінансової звітності» та МСБО 34 «Проміжна фінансова звітність» повний комплект окремої проміжної фінансової звітності включає:
а) звіт про фінансовий стан на 31.03.2025 р;
б) звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід за період з 01.01.2025 по 31.03.2025 р.;
в) звіт про зміни у власному капіталі за період з 01.01.2025 по 31.03.2025 р.;
г) звіт про рух грошових коштів за період 01.01.2025 по 31.03.2025 р.;
ґ) стислі примітки, що містять виклад суттєвих облікових політик та інші пояснення. |
| Розкриття інформації про грошові кошти та банківські залишки в центральних банках |
Грошові кошти та їх еквіваленти.
Грошові кошти компанії складаються з готівки в касі, грошові кошти у дорозі, вільних коштів на рахунках та депозитів на вимогу, які характеризуються абсолютною ліквідністю, тобто, можуть у будь-який момент використані для здійснення розрахунків або обміняні на готівку.
Еквіваленти грошових коштів- це короткострокові, високоліквідні фінансові інвестиції, які вільно
конвертуються у відомі суми грошових коштів і яким притаманний незначний ризик зміни вартості.
Фінансова інвестиція визначається як еквівалент грошових коштів тільки з початковим строком
погашення до 100 днів з дати придбання. Грошові кошти та їх еквіваленти можуть утримуватися, а операції з ними проводитися в національній валюті та в іноземній валюті.
Іноземна валюта – це валюта інша, ніж функціональна валюта. Грошові кошти та їх еквіваленти визнаються за умови відповідності критеріям визнання активів. Первісна оцінка грошових коштів та їх еквівалентів здійснюється за справедливою вартістю, яка дорівнюється їх номінальній вартості. Подальша оцінка здійснюється за справедливою вартістю, яка дорівнюється їх номінальній вартості.
Первісна та подальша оцінка грошових коштів та їх еквівалентів в іноземній валюті здійснюється у
функціональній валюті за офіційними курсами Національного банку України (НБУ).
У разі обмеження права використання коштів на поточних рахунках у банках (наприклад, у випадку
призначення НБУ в банківській установі тимчасової адміністрації) ці активи можуть бути класифіковані ускладі непоточних активів. У випадку прийняття НБУ рішення про ліквідацію банківської установи та відсутності ймовірності повернення грошових коштів, визнання їх як активу припиняється і їх вартість відображається у складі збитків звітного періоду.
Депозити в банках
тис. грн.
Валюта На 31.03.2025 р. На 31.12.2024 р.
UAH 103 171 49 263
USD 131 076 132 877
EUR 46 874 41 003
Всього 281 121 223 143
У тому числі довгострокові депозити в банках
тис. грн.
Валюта На 31.03.2025 р. На 31.12.2024 р.
UAH - -
USD 20 117 21 650
EUR - -
Нижче у таблиці подано зведену інформацію щодо депозитів в банках за кредитною якістю на основі рейтингів за національною шкалою, наданих рейтинговим агентством «Кредит-Рейтинг».
тис.грн.
На 31.03.2025 р. На 31.12.2024 р.
Не прострочені і не знецінені
- рейтинг uaA- та вище 281 121 223 143
- рейтинг uaBBB - -
- рейтинг uaBB - -
не мають рейтинг за нац.шкалою - -
Всього депозитів в банках 281 121 223 143
Протягом I кварталу 2025 року процентна ставка за банківськими депозитами в гривнях складала 9% -14% річних в залежності від дати розміщення та погашення депозитів. Процентна ставка за депозитами в доларах США та ЄВРО складала 0,01% -2,75%.
На балансі Компанії обліковуються грошові кошти, розміщенні на депозитному рахунку строком по 08.07.2026р. у сумі 215000,00 доларів США та 270 000,00 доларів США строком по 08.07.26р, як забезпечення виконання зобов’язань згідно Договору про співробітництво щодо організації та провадження страхування у сфері використання ядерної енергії, укладеним між Об’єднанням «Ядерний страховий пул» та Компанією. Активи обмеженівиключно для виконання зобов’язань, пов’язаних зі страховою діяльністю.
6.1.2. Грошові кошти на поточних рахунках тис. грн.
Валюта На 31.03.2025 р. На 31.12.2024 р.
UAH 31 795 35 546
USD 3 533 2 730
EUR 514 4 736
Всього 35 842 43 012
Грошові кошти в касі та грошові кошти в дорозі станом на 31.03.2025 року відсутні. |
| Розкриття інформації про грошові кошти та їх еквіваленти |
Можливість знецінення грошових коштів та їх еквівалентів
Національному банку України в умовах агресії вдалося зберегти монетарну стійкість, а банківська система забезпечувала функціонування і збереження коштів населення. Важливим стабілізаційним фактором всього економічного середовища стала раціональна валютна політика, яка допускала слабку девальвацію гривні, що зменшувало ризики вимивання резервів та утікання капіталів, а також сприяла частковому збалансуванню попиту-пропозиції валюти на готівкових ринках.
2 жовтня 2023 р. Національний банк відмовився від політики інфляційного таргетування та оголосив про перехід від режиму фіксованого курсу до так званого режиму «керованої курсової гнучкості». Така тенденція зберігалася і протягом 2024 року. Це означає, що НБУ не відпускає гривню у «вільне плавання», планує й надалі її підтримувати, але при цьому дозволяє курсу реагувати на певні ринкові тенденції. Зокрема, регулятор готовий продавати золотовалютні резерви, задовольняючи надмірний попит на долари для того, аби не допускати різких коливань курсу. Перехід до нового режиму є одним з кроків у напрямку валютної лібералізації та повернення до довоєнного режиму роботи валютного ринку.
Протягом 2024 року Національний банк вніс ряд змін до діючих валютних обмежень. З одного боку, НБУ пом'якшує низку обмежень, а з іншого – вживає заходів для протидії непродуктивному відпливу капіталу з України. Слід зазначити, що очікування певної напруги і зростання попиту на валюту частково справдилися, оскільки іноземної валюти з України виходить більше, аніж надходить в економіку (з-за зовнішньо торговельного дефіциту, зменшення надходжень від трудових мігрантів, зростання витрат за кордоном українських переселенців). Втім поки валютні резерви НБУ є достатніми для недопущення шокових курсових коливань, а допомога партнерських країн дозволяє поповнювати резерви.
Слід вказати, що ризики для курсової динаміки пов’язані з тим, що, якщо військова ситуація погіршиться або партнерська допомога зменшиться, то вірогідним стане стрімке зростання попиту на валюту, а з тим і посилення девальваційних тенденцій чи втрата резервів.
Умови розвитку економіки України у 2024 р. визначалися складними поєднаннями різноспрямованих внутрішніх та зовнішніх факторів, які посилювалися міжнародними протистояннями світових політичних та економічних лідерів, збереженням високих ризиків продовження повномасштабної російської агресії, а також нових вогнищ військових протистоянь. Вплив таких ризиків може бути значним, однак (всупереч їм) дотримуємося позиції, що прийдешній 2025 рік посилить стабілізаційні макроекономічного процеси в Україні.
За оновленим прогнозом НБУ, інфляція зростатиме в найближчі місяці, але вже з середини року почне знижуватися. Наприкінці 2025 року вона становитиме 8,4%, а за підсумками 2026 року – повернеться до цілі НБУ 5%. Реальний ВВП цього року збільшиться на 3,6%, а в наступні два роки зростання економіки прискориться до близько 4% на рік.
Державний бюджет України на 2025 рік затверджено з дефіцитом 20,4% ВВП без урахування грантів у доходах. Ключовим напрямом видатків є забезпечення обороноздатності: витрати на оборону та безпеку становлять 26% ВВП. Плановий дефіцит державного бюджету в 2025 році є нижчим, ніж фактичний показник 2024 року. Однак фіскальна політика залишиться доволі м’якою, що підтримуватиме економіку під час війни, водночас поступова фіскальна консолідація сприятиме стабілізації рівня державного боргу.
Для підтримання стійкості валютного ринку, збереження контрольованості очікувань та поступового приведення інфляції до цілі 5% на горизонті політики НБУ підвищив облікову ставку до 14.5%. Пришвидшення інфляції в другому півріччі 2024 року та пов’язане з цим погіршення інфляційних очікувань домогосподарств наприкінці року зумовило зниження реальної дохідності гривневих інструментів для заощаджень. Підвищення облікової ставки (на 0.5 в. п. у грудні та на 1 в. п. – у січні) спрямоване на забезпечення належного захисту гривневих заощаджень від інфляції та підтримку інтересу населення до гривневих активів.
В умовах продовження повномасштабних бойових дій та ракетно-дронних атак прогнози матимуть долю значну долю невизначеності.
Непрогнозований розвиток подальших подій війни призводять до суттєвої невизначеності оцінок щодо можливості відшкодування депозитів, коштів на поточних рахунках та еквівалентів грошових коштів у банківських установах. Тобто, у разі, якщо банки не зможуть повернути Компанії гроші та їх еквіваленти та кошти по депозитах після 31 березня 2025 року, необхідно буде відобразити в обліку додаткові збитки від знецінення. Тому Компанія свідомо використовує більш короткі терміни депозитних вкладів та розміщення коштів у найбільш надійних банках, навіть за умови втрати можливого додаткового доходу та оцінює справедливу вартість грошових коштів та їх еквівалентів за їх теперішньою вартістю. |
| Розкриття інформації про звіт про рух грошових коштів |
Звіт про рух грошових коштів
Компанія складає Звіт про рух грошових коштів за прямим методом відповідно з вимогами МСБО 1 та МСБО 7.
Основним джерелом надходжень коштів від операційної діяльності є надходження страхових платежів від страхувальників за договорами страхування. Надходження коштів від інвестування коштів страхових резервів компанія отримує від відсотків за депозитними договорами та відображає їх в розділі руху коштів від інвестиційної діяльності. Основними напрямами відтоку грошових коштів є страхові виплати та аквізиційні витрати
тис.грн.
На 31.03.2025 р. На 31.03.2024 р.
Надходження від страхових премій 262 580 106 536
Надходження від отриманих відсотків 3 616 2 659
Витрачання на оплату товарів (робіт, послуг) 104 282 68 183
Витрачання на оплату зобов’язань за страховими контрактами 72 501 36 728
Зобовязань з податків і зборів в т.ч. 7 807 5 570
Витрачання на оплату зобов’язань з податку на прибуток 4 109 3 157 |
| Розкриття змін в обліковій політиці |
Вплив зміни облікової політики на подїї і операції, що відбуваються (відбувались) в Компанії
Доцільність зміни того чи іншого положення облікової політики Компанії встановлюється у разі:
– змін статутних вимог (тобто при внесенні змін до статуту Компанії);
– змін вимог органу, що затверджує стандарти бухгалтерського обліку (вносяться зміни чи доповнення до тих чи інших стандартів);
- набутя чинності нового МСФЗ;
– якщо зміни забезпечать достовірніше відображення подій або операцій у фінансовій звітності Компанії.
Вплив зміни облікової політики на події й операції минулих періодів Компанія відображає у звітності шляхом:
– коригування сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного року;
– повторного надання порівняльної інформації стосовно попередніх звітних періодів;
Зміна облікової політики, вибір відображення впливу зміни на облікову політику Компанія розкриває й обгрунтовує у примітках до фінансової звітності за поточний звітний період.
Облікова політика застосовується Компанією щодо подій і операцій з моменту їх виникнення.
Не є зміною облікової політики встановлення облікової політики для:
– подій або операцій, які відрізняються за змістом від попередніх подій або операцій;
– подій або операцій, які не відбувались раніше.
Якщо неможливо розрізнити зміну облікової політики та облікових оцінок, то це розглядається і відображається як зміна облікових оцінок.
Не є зміною облікової політики Компанії зміна визначення облікових оцінок.
Облікова оцінка – це попередня оцінка, яка використовується Компанією з метою розподілу витрат і доходів між відповідними звітними періодами. Вона може бути переглянута, якщо змінюються обставини, на яких вона грунтувалася, або отримано додаткову інформацію. Зміни облікових оцінок впливають тільки на майбутнє і не стосуються минулого.
Наслідки змін в облікових оцінках Компанія включає до тієї статті звіту про фінансові результати, яка раніше застосовувалась для відображення доходів або витрат, пов’язаних з об’єктом такої оцінки, в тому періоді, в якому відбулася зміна, а також в наступних періодах, якщо зміна впливає на ці періоди.
Внесення змін до облікової політики, що стосуються майбутніх періодів, застосовуються з початку нового звітного періоду, і оформлюється відповідним наказом про внесення змін до облікової політики Компанії.
У випадках, коли Компанія розпочинає здійснювати нові операції, або у випадку змін окремих законодавчих норм, введення положень з обліку, яких Компанія не могло передбачити заздалегідь, зміни в облікову політику можуть бути внесені протягом звітного періоду (року) і застосовуватися Компанією з дати затвердження таких змін.
У зв’язку з набуттям чинності з 01.01.2023 року МСФЗ 17, Компанія здійснила ретроспективний перерахунок показників страхової діяльності та перестрахування у відповідності до вимог МСФЗ 17. Основні положення наведено в примітці 2.8. Перелік застосованих суджень наведено в примітці 3.1. |
| Розкриття змін в обліковій політиці, облікові оцінки та помилки |
Доцільність зміни того чи іншого положення облікової політики Компанії встановлюється у разі:
– змін статутних вимог (тобто при внесенні змін до статуту Компанії);
– змін вимог органу, що затверджує стандарти бухгалтерського обліку (вносяться зміни чи доповнення до тих чи інших стандартів);
- набутя чинності нового МСФЗ;
– якщо зміни забезпечать достовірніше відображення подій або операцій у фінансовій звітності Компанії.
Вплив зміни облікової політики на події й операції минулих періодів Компанія відображає у звітності шляхом:
– коригування сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного року;
– повторного надання порівняльної інформації стосовно попередніх звітних періодів;
Зміна облікової політики, вибір відображення впливу зміни на облікову політику Компанія розкриває й обгрунтовує у примітках до фінансової звітності за поточний звітний період.
Облікова політика застосовується Компанією щодо подій і операцій з моменту їх виникнення.
Не є зміною облікової політики встановлення облікової політики для:
– подій або операцій, які відрізняються за змістом від попередніх подій або операцій;
– подій або операцій, які не відбувались раніше.
Якщо неможливо розрізнити зміну облікової політики та облікових оцінок, то це розглядається і відображається як зміна облікових оцінок.
Не є зміною облікової політики Компанії зміна визначення облікових оцінок.
Облікова оцінка – це попередня оцінка, яка використовується Компанією з метою розподілу витрат і доходів між відповідними звітними періодами. Вона може бути переглянута, якщо змінюються обставини, на яких вона грунтувалася, або отримано додаткову інформацію. Зміни облікових оцінок впливають тільки на майбутнє і не стосуються минулого.
Наслідки змін в облікових оцінках Компанія включає до тієї статті звіту про фінансові результати, яка раніше застосовувалась для відображення доходів або витрат, пов’язаних з об’єктом такої оцінки, в тому періоді, в якому відбулася зміна, а також в наступних періодах, якщо зміна впливає на ці періоди.
Внесення змін до облікової політики, що стосуються майбутніх періодів, застосовуються з початку нового звітного періоду, і оформлюється відповідним наказом про внесення змін до облікової політики Компанії.
У випадках, коли Компанія розпочинає здійснювати нові операції, або у випадку змін окремих законодавчих норм, введення положень з обліку, яких Компанія не могло передбачити заздалегідь, зміни в облікову політику можуть бути внесені протягом звітного періоду (року) і застосовуватися Компанією з дати затвердження таких змін.
У зв’язку з набуттям чинності з 01.01.2023 року МСФЗ 17, Компанія здійснила ретроспективний перерахунок показників страхової діяльності та перестрахування у відповідності до вимог МСФЗ 17. Основні положення наведено в примітці 2.8. Перелік застосованих суджень наведено в примітці 3.1.
Перерахунок показників фінансової звітності, пов’язаних звимогами МСФЗ 17, було здійснено ретроспективно шляхом застосування нових моделей розрахунку показників страхової діяльності та результатів діяльності від операцій страхування та перестрахування. У зв’язку із суттєвими змінами щодо визначення результату від страхування та кардинальної зміни у розрахунках зобов’язань за договорами страхування та перестрахування, що залежать суттєво від суджень управлінського персоналу, Компанія не виключає можливості щодо перегляду таких суджень у зв’язку із змінами у бізнес-процесах, які продовжуються протягом 2025 року. Зміни у бізнес процесах, що тривають, пов’язані із розробкою суттєвих внутрішніх нормативних документів, які наразі приводяться у відповідність нормативно-правовим актам Національного банку України. |
| Розкриття інформації про загальні зобов'язання |
Компанія визнає фінансовий актив або зобов’язання у балансі відповідно до МСФЗ, коли і тільки коли воно стає стороною контрактних положень щодо фінансового інструмента.
Операції з придбання або продажу фінансових інструментів визнаються із застосуванням обліку за датою розрахунку.
Класифікація
За строками виконання фінансові активи та фінансові зобов’язання поділяються на поточні (зі строком виконання зобов’язань до 12 місяців) та довгострокові (зі строком виконання зобов’язань більше 12 місяців).
Компанія класифікує активи як такі, що оцінюються у подальшому або за амортизованою собівартістю або за справедливою вартістю на основі обох таких чинників:
а) моделі бізнесу суб’єкта господарювання для управління фінансовими активами;
б) характеристик контрактних грошових потоків фінансового активу.
Компанія визнає такі категорії фінансових активів:
фінансові активи, що оцінюються за справедливою вартістю, з відображенням результату переоцінки у прибутку або збитку;
фінансові активи, що оцінюються за амортизованою собівартістю.
Компанія визнає такі категорії фінансових зобов’язань:
фінансові зобов’язання, оцінені за амортизованою собівартістю;
фінансові зобов’язання, оцінені за справедливою вартістю, з відображенням результату переоцінки у
прибутку або збитку.
Під час первісного визнання фінансового активу або фінансового зобов’язання Компанія оцінює їх за їхньою справедливою вартістю.
При припиненні визнання фінансового активу повністю різниця між:
а) балансовою вартістю (оціненою на дату припинення визнання) та
б) отриманою компенсацією (включаючи будь-який новий отриманий актив мінус будь-яке нове взяте зобов’язання) визнаються у прибутку або збитку.
Фінансовий актив оцінюється за амортизованою собівартостю, якщо він придбавається з метою
одержання договірних грошових потоків і договірні умови фінансового активу генерують грошові потоки,котрі є суто виплатами основної суми та процентів на непогашену частку основної суми.
Фінансові активи, що оцінюються за амортизованою собівартістю.
До фінансових активів, що оцінюються за амортизованою собівартістю, Компанія відносить грошові кошти, депозити та дебіторську заборгованість.
Після первісного визнання Компанія оцінює їх за амортизованою собівартістю, застосовуючи метод ефективного відсотка. Застосовуючи аналіз дисконтованих грошових потоків, Компанія використовує одну чи кілька ставок дисконту, котрі відповідають переважаючим на ринку нормам доходу для фінансових інструментів, які мають в основному подібні умови і характеристики, включаючи кредитну якість інструмента, залишок строку, протягом якого ставка відсотка за контрактом є фіксованою, а також залишок строку до погашення основною суми та валюта в якій здійснюватимуться платежі. Компанія застосовує спрощення практичного характеру і не здійснює дисконтування фінансових інструментів, коли умовами договору передбачена можливість вимоги боргу в будь-який час (вважається поточною заборгованістю), та поточної заборгованості (до 12 місяців), оскільки вплив часу на вартість грошей не істотний. |
| Розкриття інформації про відстрочені податки |
Поточні витрати на сплату податку з основної діяльності розраховуються згідно вимог українського податкового законодавства.
Для цілей фінансової звітності поточні витрати з податку на прибуток коригуються на суми відстрочених податків, що виникають із-за наявності тимчасових різниць між балансовою вартістю активів та зобов’язань і їх вартістю, що обліковується для цілей оподаткування. За наявності такі коригування приводять, за необхідності, до відображення у звітності відстрочених податкових активів та відстрочених податкових зобов’язань.
Для визначення витрат з податку за основною діяльністю, а також з податку на прибуток від іншої діяльності, застосовується метод розрахунку зобов’язань по звіту про фінансовий стан. Сума активів і зобов'язань по відстроченому оподаткуванню розраховується на основі очікуваної ставки податку, яка повинна бути застосована в тих роках, коли сума тимчасових різниць може бути відшкодована або реалізована.
Відстрочені податкові активи визнаються лише в тих випадках, коли існує вірогідність того, що майбутньої суми прибутку до оподаткування буде досить для реалізації відстрочених податкових активів. На кожну дату складання звіту про фінансовий стан Компанія переоцінює невизнані відстрочені податкові активи. Компанія визнає раніше не визнаний відстрочений податковий актив тільки в частині, в якій існує вірогідність його реалізації при отриманні майбутніх прибутків, що підлягають оподаткуванню. І навпаки, Компанія зменшує балансову вартість відстроченого податкового активу у разі, коли зникає вірогідність повної або часткової реалізації такого активу в майбутніх прибутках.
Беручи до уваги нестабільність податкової політики держави, оцінка відстрочених податкових активів і зобов’язань щодо податку на прибуток Компанії проводилась на основі суджень керівництва Компанії, і базувалась на інформації, яка була в його розпорядженні на момент складання цієї фінансової звітності. |
| Розкриття інформації про амортизаційні витрати |
Знос нараховується на одиниці основних засобів з дати їх встановлення та готовності до експлуатації, а для активів, створених за рахунок власних ресурсів – з дати завершення створення активу та його готовності до використання. Знос нараховується на вартість придбання активу за вирахуванням його ліквідаційної вартості. Значні компоненти активу оцінюються окремо, і якщо строк корисного використання будь-якого компонента відрізняються від строків корисного використання решти компонентів активу, знос такого компонента нараховується окремо.
Ліквідаційна вартість встановлюється для кожної групи основних засобів на рівні нуль. Ліквідаційну вартість та строк корисної експлуатації активу Компанія переглядає на кінець кожного фінансового року.
Обліковою одиницею бухгалтерського обліку основних засобів прийнято об’єкт основних засобів.
Знос основних засобів визнається у складі прибутку або збитку.
Класифікацію методів амортизації і строків корисного використання основних засобів встановлено по групах:
групи об'єктів Строк корисного використання (років)
Будинки та споруди 20
Обладнання охорони та сигналізації 5
Комп'ютери та обладнання до них, принтери, банкомати, телефони 5
Копіювальні машини 5
Кондиціонери, холодильне обладнання, аудіо та відеотехніка 4
Касове обладнання 4
Автотранспорт 5
Меблі, сейфи 6-9
Вивіски 4
Інші 12
Земля та незавершені капітальні вкладення не амортизуються.
Знос поліпшень орендованих активів нараховується протягом менш тривалого з двох строків: строку оренди або строку їх корисного використання, крім випадків, коли існує обґрунтована впевненість у тому, що Компанія отримає право власності на відповідні активи до кінця терміну оренди.
Амортизація основних засобів проводиться за прямолінійним методом.
Компанія амортизує нематеріальний актив з визначеним строком корисної експлуатації, тоді як нематеріальний актив з невизначеним строком корисної експлуатації – не амортизується.
Амортизація нематеріальних активів проводиться за прямолінійним методом.
Ліцензії на впровадження страхової діяльності є активами з невизначеним строком використання, тому їх облік здійснюється без нарахування амортизації.
Під час проведення річної інвентаризації проведено тестування основних засобів та нематеріальних активів на предмет зменшення корисності. Ознак зменшення корисності не виявлено |
| Розкриття інформації про дивіденди |
В звітному періоді дивіденди Товариством не нараховувались і не виплачувались. |
| Розкриття інформації про вплив змін валютних курсів |
Операції в іноземних валютах перераховуються у гривні за курсами обміну, що діють на дату здійснення операції. Монетарні активи та зобов’язання, що номіновані в іноземних валютах на на звітну дату, перераховуються у гривні за курсом обміну, що діє на цю дату. Прибутки або збитки від курсових різниць по монетарних статтях є різниця між амортизованою вартістю у функціональній валюті на початок періоду, скоригованою з урахуванням ефективного відсотка та платежів за період, та амортизованою вартістю в іноземній валюті, перерахованій за курсом обміну на кінець звітного періоду. Курсові різниці, що виникають при перерахуванні, визнаються у прибутку або збитку. Немонетарні статті, які оцінюються за історичною собівартістю в іноземній валюті, перераховуються за курсом обміну, що діє на дату операції.
МСБО 21 розподіляє курсові доходи (витрати між звичайнми доходами (витратами) та тими, що відносяться до іншого сукупного доходу та не передбачає розподіл курсових різниць на операційні та не операційні. МСБО 1 «Подання фінансової звітності» вимагає прибутки від курсових різниць подавати на нетто-основі та відображати у звіті ро сукупний дохід окремою статею. Але, враховуючи, що Компанія надає звітність за МСФЗ за формами, затвердженими Міністерством фінансів, було прийнято рішення відображати курсові різниці як доходи (витрати) від операційної різниці.
При підготовці цього фінансового звіту керівництво застосовує для монетарних статей офіційні курси НБУ, отримані з офіційно опублікованих джерел для перерахунку операцій і залишків в іноземній валюті.
Курси обміну гривні, які були використані при підготовці цієї звітності наступні:
Валюта 31 березня 2025 р. 31 грудня 2024 р.
Долар США 41,4787 42,0390
Євро 44,7472 43,9266 |
| Розкриття інформації про виплати працівникам |
Компанія не здійснює інших виплат працівникам, ніж виплати із заробітної плати та виплат, що прирівнюються до заробітної плати, та не має інших обов’язань перед персоналом за виплатами. |
| Розкриття інформації про події після звітного періоду |
Події після звітної дати
Суттєві події, які виникли з дати окремої проміжної фінансової звітності (31.03.2025 р.) до дати перезатвердження цієї окремої проміжної фінансової звітності керівництвом (02.06.2025 р.), які слід відобразити у окремій проміжній фінансовій звітності:
Подія№1.
Впродовж звітного періоду (1-й квартал 2025 року) та після звітної дати 31.03.2025 року в Компанії проходила планова інспекційна перевірка за результатами якої було уточнено звітність за 2024 рік та звітність за 1-й квартал 2025 року.
Зазначені обставини обумовили збільшення величини страхових резервів на 5 595,5 тис. грн., зокрема:
- резерву незароблених премій на 87,0 тис. грн;
- компонента збитку на 2 260,6 тис. грн.;
- резерву збитків на 3 247,8 тис. грн.
Загальна уточнена сума страхових резервів становить 335 252,3 тис. грн., що на 1,7% перевищило попередньо встановлену суму 329 656,8 тис. грн.
Ця подія стала приводом для пере подання уточненої фінансової звітності за 1 квартал 2025 року.
Подія №2.
В ніч з 24 на 25 травня 2025 р., в ході атаки країни - агресора на Київ з повітря, відбулось пошкодження будівлі за адресою: м. Київ, вул. Білоруська, 3, за яким юридично і фактично розташований офіс Товариства. На щастя, працівники Товариства внаслідок цього акту агресії не постраждали, однак фасад будівлі і офісний простір та частина внутрішні конструкції зазнали пошкоджень різного ступеню. За попередньою оцінкою близько 30% офісних приміщень Товариства зазнали критичних руйнувань.
Керівництво Товариства здійснило всі необхідні заходи щодо надання інформації компетентним органам, фіксації пошкоджень майна, забезпечило очищення та прибирання офісного простору та безперервність всіх бізнес-процесів. Було виконано основні заходи передбачені Планом безперервної діяльності Товариства, затверджені Протоколом Наглядової ради Товариства № 30-12/2024 від 30 грудня 2024 року.
Керівництво Товариства не лише зосереджене на відновленні будівлі, а й на підтримці психологічного стану співробітників. Враховуючи стрес, зумовлений війною і руйнуваннями, керівництво Товариства намагається оцінити ситуацію щодо необхідності організації підтримки співробітників у вигляді консультацій, організовує роботу груп підтримки для співробітників. Це допоможе зберегти моральний дух та продуктивність колективу.Також, Товариство використовує гнучкі формати роботи (віддалена робота чи обслуговування клієнтів онлайн). Це дозволить зберегти робочий процес і обслуговувати клієнтів, поки офіс не буде повністю відновлено.
Товариство підтримує відкриту комунікацію з клієнтами через офіційні канали (сайт, соцмережі, месенджери), що допомагає зберегти довіру та не допустити втрат клієнтів, мінімізує репутаційні ризики, підтверджує надійність, фінансову стійкість та готовність підтримати клієнтів Товариства у найскладніші моменти. Фінансові операції та розрахунки з клієнтами по виплатах та виконання зобов’язань з клієнтами та партнерами не зупинялись. Протягом перших двох робочих днів після події Товариство здійснило страхові виплати на загальну суму близько 2.5 млн. грн. та наразі продовжує виконання своїх зобов’язань у повному обсязі. |
| Розкриття інформації про витрати |
Визнання витрат, пов’язаних із здійсненням страхової діяльності розкрито в п.2.8.
Компанія несе також інші витрати, які не пов'язані із надання послуг зі страхування та перестрахування.
Витрати признаються в звіті про сукупний прибуток, якщо виникає зменшення в майбутніх економічних вигодах, пов'язаних із зменшенням активу або збільшенням зобов'язання, які можуть бути достовірно оцінені.
Витрати визнаються в звіті про сукупний прибуток на основі безпосереднього зіставлення між понесеними витратами і прибутками за конкретними статтями доходів.
Витрати визнаються в звіті про сукупний прибуток негайно, якщо витрати не створюють великі майбутні економічні вигоди, або коли майбутні економічні вигоди не відповідають або перестають відповідати вимогам визнання активу в звіті про фінансовий стан. |
| Розкриття інформації про оцінку справедливої вартості |
Компанія визнає фінансовий актив або зобов’язання у балансі відповідно до МСФЗ, коли і тільки коли воно стає стороною контрактних положень щодо фінансового інструмента.
Операції з придбання або продажу фінансових інструментів визнаються із застосуванням обліку за датою розрахунку.
Класифікація
За строками виконання фінансові активи та фінансові зобов’язання поділяються на поточні (зі строком виконання зобов’язань до 12 місяців) та довгострокові (зі строком виконання зобов’язань більше 12 місяців).
Компанія класифікує активи як такі, що оцінюються у подальшому або за амортизованою собівартістю або за справедливою вартістю на основі обох таких чинників:
а) моделі бізнесу суб’єкта господарювання для управління фінансовими активами;
б) характеристик контрактних грошових потоків фінансового активу.
Компанія визнає такі категорії фінансових активів:
фінансові активи, що оцінюються за справедливою вартістю, з відображенням результату переоцінки у прибутку або збитку;
фінансові активи, що оцінюються за амортизованою собівартістю.
Компанія визнає такі категорії фінансових зобов’язань:
фінансові зобов’язання, оцінені за амортизованою собівартістю;
фінансові зобов’язання, оцінені за справедливою вартістю, з відображенням результату переоцінки у
прибутку або збитку.
Під час первісного визнання фінансового активу або фінансового зобов’язання Компанія оцінює їх за їхньою справедливою вартістю.
При припиненні визнання фінансового активу повністю різниця між:
а) балансовою вартістю (оціненою на дату припинення визнання) та
б) отриманою компенсацією (включаючи будь-який новий отриманий актив мінус будь-яке нове взяте зобов’язання) визнаються у прибутку або збитку.
Фінансовий актив оцінюється за амортизованою собівартостю, якщо він придбавається з метою
одержання договірних грошових потоків і договірні умови фінансового активу генерують грошові потоки,котрі є суто виплатами основної суми та процентів на непогашену частку основної суми.
До фінансових активів, що оцінюються за справедливою вартістю, з відображенням результату переоцінки у прибутку або збитку, відносяться акції господарських товариств. Після первісного визнання компанія оцінює їх за справедливою вартістю. Справедливу вартість фінансових інструментів,що котируються на ринку активів, визначають за цінами пропозиції та попиту під час звітного періоду або за останнім робочим днем ринку. У тому випадку, якщо фінансові інструменти не присутні на ринку, то для розрахунків справедливої вартості використовується модель дисконтування грошового потоку або інші моделі, які використовуються на ринку (дані моделі використовуються тільки в тому випадку, якщо при їх допомозі можливо достовірно визначити справедливу вартість фінансового інструмента). Застосовуючи метод дисконтування грошового потоку, за базу для розрахунку прогнозованого грошового потоку беруться розрахунки компанії, і застосовується дисконтна ставка, яка відповідає інструменту зі схожими термінами та умовами договору. Для визначення справедливої вартості похідних фінансових інструментів, що не котируються на ринку, застосовується метод визначення вартості вкладень на підставі вартості чистих активів що належать компанії. |
| Розкриття інформації про справедливу вартість фінансових інструментів |
Всі активи та зобов'язання, справедлива вартість яких оцінюється або розкривається у фінансовій звітності, класифікуються в рамках описаної нижче ієрархії джерел справедливої вартості на підставі вихідних даних самого нижнього рівня, які є значущими для оцінки справедливої вартості в цілому.
— Рівень 1 - Ринкові котирування цін на активному ринку ідентичних активів або зобов’язань (без будь-яких коригувань).
- Рівень 2 - Моделі оцінки, в яких суттєві для оцінки справедливої вартості вихідні дані, що відносяться до найбільш низького рівня Ієрархії, є прямо або опосередковано спостережуваними на ринку.
-Рівень 3 - Моделі оцінки, в яких суттєві для оцінки справедливої вартості вихідні дані, що відносяться до найбільш низького рівня ієрархії, не є спостережуваними на ринку.
Аналіз активів і зобов’язань за справедливою вартістю, за рівнями її оцінки за 1 квартал 2025 року
У тис.грн. Справедлива вартість за різними моделями оцінки Усього
справедлива
вартість Усього
балансова
вартість
Рівень І Рівень П Рівень Ш
Активи, справедлива вартість яких розкривається
Залишок коштів у централізованихстрахових резервах фондах 92 222 - 92 222 92 222
Основні засоби - 61 731 - 61 731 61 731
Нематеріальні активи - 359 - 359 359
Інвестиційна нерухомість - - - - -
Інші фінансові інвестиції - 99 - 99 99
Аналіз активів і зобов’язань за справедливою вартістю, за рівнями її оцінки за 2024 рік
У тис.грн. Справедлива вартість за різними моделями оцінки Усього
справедлива
вартість Усього
балансова
вартість
Рівень І Рівень П Рівень Ш
Активи, справедлива вартість яких розкривається
Залишок коштів у централізованихстрахових резервах фондах 78 164 - 78 164 78 164
Основні засоби - 64 446 - 64 446 64 446
Нематеріальні активи - 364 - 364 364
Інвестиційна нерухомість - - - - -
Інші фінансові інвестиції - 99 - 99 99 |
| Розкриття інформації про фінансові доходи |
Результати інвестиційної діяльності
тис.грн.
За 1 кв 2025 р. За 1 кв 2024 р.
Доходи від інвестування коштів страхових резервів отримувалися як процентні доходи від розміщення коштів на депозитних рахунках 5 358 3 602
Результат діяльності за інвестиціями, що обліковуються за методом участі в капіталі -15 -18
Всього результат від інвестиційної діяльності 5 343 3 584 |
| Розкриття інформації про фінансові інструменти |
Первісне визнання
Компанія визнає фінансовий актив або зобов’язання у балансі відповідно до МСФЗ, коли і тільки коли воно стає стороною контрактних положень щодо фінансового інструмента.
Операції з придбання або продажу фінансових інструментів визнаються із застосуванням обліку за датою розрахунку.
Класифікація
За строками виконання фінансові активи та фінансові зобов’язання поділяються на поточні (зі строком виконання зобов’язань до 12 місяців) та довгострокові (зі строком виконання зобов’язань більше 12 місяців).
Компанія класифікує активи як такі, що оцінюються у подальшому або за амортизованою собівартістю або за справедливою вартістю на основі обох таких чинників:
а) моделі бізнесу суб’єкта господарювання для управління фінансовими активами;
б) характеристик контрактних грошових потоків фінансового активу.
Компанія визнає такі категорії фінансових активів:
фінансові активи, що оцінюються за справедливою вартістю, з відображенням результату переоцінки у прибутку або збитку;
фінансові активи, що оцінюються за амортизованою собівартістю.
Компанія визнає такі категорії фінансових зобов’язань:
фінансові зобов’язання, оцінені за амортизованою собівартістю;
фінансові зобов’язання, оцінені за справедливою вартістю, з відображенням результату переоцінки у
прибутку або збитку.
Під час первісного визнання фінансового активу або фінансового зобов’язання Компанія оцінює їх за їхньою справедливою вартістю.
При припиненні визнання фінансового активу повністю різниця між:
а) балансовою вартістю (оціненою на дату припинення визнання) та
б) отриманою компенсацією (включаючи будь-який новий отриманий актив мінус будь-яке нове взяте зобов’язання) визнаються у прибутку або збитку.
Фінансовий актив оцінюється за амортизованою собівартостю, якщо він придбавається з метою
одержання договірних грошових потоків і договірні умови фінансового активу генерують грошові потоки,котрі є суто виплатами основної суми та процентів на непогашену частку основної суми. |
| Розкриття інформації про перше застосування |
Ключові судження, які використовуються при застосуванні МСФЗ 17.
♦ Визнання договору у сфері застосування МСФЗ 17 – використовується судження, щоб оцінити, чи передає контракт страховий ризик (тобто чи існує сценарій з комерційною сутністю, за яким суб’єкт господарювання має ймовірність збитків на основі теперішньої вартості) і чи є взятий страховий ризик значним. Значущість страхового ризику оцінюють окремо за кожним договором.
Для того, щоб ідентифікувати страхові контракти, які підпадають під дію МСФЗ 17, Компанія перевірила, чи суб’єкт господарювання за певним контрактом приймає значний страховий ризик від страхувальника та зобов’язується надати страхувальнику компенсацію за негативний вплив, який визначається як невизначений майбутній страховий випадок.
Після аналізу страхових контрактів Компанія підтвердила судження щодо того, що страхові контракти є такими, за яким одна сторона приймає значний страховий ризик від іншої сторони (держателя страхового полісу), погоджуючись виплатити держателеві страхового полісу компенсацію в разі певної події в майбутньому, настання якої пов'язане з невизначеністю, — страхової події, що справляє на держателя страхового полісу несприятливий вплив.
♦ Відокремлення нестрахових компонентів - використовується судження для оцінки того, чи потрібно об’єднувати або розділяти страхові контракти на окремі компоненти.
Проведений аналіз продуктової лінійки дозволяє Компанії стверджувати, що вона не пропонує продукти, які містять компоненти, що являють собою окремі контракти, на які б поширювалася сфера застосування іншого МСФЗ.
♦ Визначення рівня агрегування портфелів – використовується судження для визначення:
- чи мають контракти подібні ризики та чи управляються вони разом;
- очікуваної прибутковості контрактів під час первісного визнання, включаючи те, чи очікується, що контракти будуть обтяжливими;
- чи потрібно ділити групи на більше груп.
Для підтвердження цього судження Компанією було:
▪ проведено детальний аналіз та розподіл всіх договорів до відповідних груп, як для договорів прямого страхування, так і для договорів перестрахування;
▪ протестовано всі групи договорів та визначений метод обліку для них.
Компанія в результаті проведеного аналізу обирала поділ, виходячи з особистих суджень і досвіду роботи на страховому ринку та проектів нових нормативно-правових актів НБУ.
Для цілей оцінки страхові договори агрегуються у так звані групи страхових договорів. Це агрегування відбувається для забезпечення того, щоб прибутки визнавалися з плином часу пропорційно до наданих страхових послуг, а збитки визнавалися негайно, коли Компанія визначає, що укладений договір є обтяжливим.
Взаємозалік прибутків і збитків між виявленими групами страхових контрактів не дозволяється.
Для кожної групи страхових договорів Компанія визначає одиниці покриття на основі характеристики страхових продуктів, враховуючи для кожного контракту кількість наданих вигод та очікуваний період покриття.
Для формування груп договорів Компанія спершу визначила портфелі, які включають контракти зі схожими ризиками, управління якими здійснюється разом. Ці портфелі були поділені на групи на основі доходності, річних когорт та ліній бізнесу.
Класифікація страхових контрактів з точки зору оцінки та обліку контрактів відповідно до МСФЗ 17 відбувалася за наступним алгоритмом:
- Портфелі (лінії бізнесу): страхові контракти, що наражаються на схожі ризики і управління якими здійснюється разом, об'єднуються у портфель.
Розподіл страхових контрактів Компанії по портфелях:
1. Здоров’я (крім медичного страхування);
2. Здоров’я (медичне страхування);
3. Обов’язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ);
4. Інша моторна відповідальність;
5. КАСКО;
6. МАТ-майно;
7. МАТ- відповідальність;
8. Майно, крім страхування сільськогосподарської продукції;
9. Майно (страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою);
10. Майно (страхування сільськогосподарської продукції без державної підтримки);
11. Відповідальність (крім страхування відповідальності оператора ядерної установки та крім страхування відповідальності суб’єкта митного режиму);
12. Страхування відповідальності суб’єкта митного режиму;
13. Страхування відповідальності оператора ядерної установки;
14. Кредит, порука;
15. Судові витрати;
16. Асистанс;
17. Фінансові ризики
Портфелі поділяються на групи договорів:
- групу договорів, які при первісному визнанні є обтяжливими.
- групу договорів, які при первісному визнанні не мають значної можливості з часом стати
обтяжливими.
Оцінка щодо обтяжливості здійснюється на рівні окремого страхового договору.
На дату застосування МСФЗ 17 Компанія має лише необтяжливі групи договорів.
- Поділ на класи страхування,які об’єднуються у портфелі (лінії бізнесу). Класи страхування включають в себе відповідні ризики.
- Когорти: групи контрактів додатково поділяються відповідно до років випуску контрактів (“річні когорти“). Когорта контрактів – мінімальна одиниця обліку контрактів згідно з міжнародними стандартами фінансової звітності, яка є сукупністю договорів, що належать до одного портфеля, згрупованих за обтяжливістю та об’єднаних періодом укладення не більше 12 місяців.
Прийняте рішення щодо розподілу страхових договорів за річними когортами, дозволило більш точно розподілити страхові договори за їх прибутковістю для цілей оцінки зобов’язань.
Страхові договори розподіляються за групами при первісному визнанні згідно з МСФЗ 17, і Компанія не переглядає даний розподіл за групами у наступних періодах, якщо не існує підстав для припинення визнання, які викладено в МСФЗ 17, пов’язаних з модифікацією страхового договору, яка вимагає визнати новий договір.
♦ Визначення моделі обліку – для визначення того, чи відповідають договори критеріям спрощеного обліку методу на основі розподілу премії ( PAA), використовується судження щодо того, чи суттєво відрізнятиметься зобов’язання на залишок покриття згідно з PAA від зобов’язання на залишок покриття, визначеного відповідно до GMM.
Після аналізу всіх страхових договорів Компанії, прийнято рішення щодо застосування для всіх груп договорів спрощеного методу (PAA), оскільки за своєю суттю строк страхового покриття кожного договору в складі когорти договорів становить один рік або менше, а незначна частка довгострокових договорів не буде мати суттєвого впливу на остаточний результат розрахунку.Умови таких договорів планується змінити. Компанія очікує, що таке спрощення забезпечить оцінку резерву премій для когорти договорів, яка суттєво не відрізнятиметься від результатів оцінки, які було б одержано в разі застосування загальної моделі оцінки резерву премій і не очікує значної мінливості грошових потоків.
♦ Використовується судження про визначення періоду покриття, для оцінки меж контракту (тобто які грошові потоки пов’язані з наявним контрактом, а які — з майбутніми контрактами для цілей бухгалтерського обліку). Використовується судження для оцінки відповідності та повноти грошових потоків, у тому числі того, які витрати включено в оцінку страхових контрактів.
Межі контрактів. Компанія враховує в оцінці групи страхових контрактів усі майбутні грошові потоки в межах кожного контракту у складі групи. Межі контрактів відокремлюють майбутні грошові потоки, що стосуються діючих страхових контрактів, від майбутніх грошових потоків по контрактам, які ще не укладені.
Грошові потоки перебувають у межах страхового контракту, якщо вони випливають із суттєвих прав і обов'язків, що існують протягом звітного періоду, в якому Компанія може змусити держателя страхового полісу сплатити премії або в якому Компанія має дійсне зобов'язання надати держателеві страхового полісу послуги страхового контракту. Дійсне зобов'язання надати послуги страхового контракту завершується тоді, коли:
• Компанія має практичну змогу переоцінити ризики конкретного держателя страхового полісу і, як наслідок, установити ціну або рівень виплат, що повністю відображає ці ризики;
Або
• виконуються обидва наведені нижче критерії:
− Компанія має практичну змогу переоцінити ризики портфеля страхових контрактів, що містить відповідний контракт, і, як наслідок, установити ціну або розмір виплат, що повністю відображає ризик цього портфеля;
− розмір премій до дати переоцінки ризиків не враховує ризиків, що стосуються періодів після дати переоцінки.
Для Компанії межі страхових контрактів узгоджуються з датою закінчення договору, зазначеною в договорі страхування як юридичному документі.
Якщо в договорі немає терміну оплати, перший платіж від страхувальника вважається таким, що підлягає сплаті, коли він «отриманий». Компанія визнає свої зобов'язання на дату, яка сталася раніше:
1. Дата оплати;
2. Дата початку покриття;
3. Коли стає відомо, що група договорів стає обтяжливою.
♦ Визначення ставки дисконту - при визначенні використовуваних ставок дисконту використовуються судження, стосовно грошових потоків, які очікуються після останньої спостережуваної на ринку точки (тобто для довгострокових ставок). Використовується судження для визначення коригування ліквідності, яке буде застосовано до безризикової кривої дохідності, або для визначення відповідного базового портфеля та внесення відповідних коригувань для усунення факторів, що стосуються тільки базових активів.
Ставки дисконту
Компанія коригує оцінки майбутніх грошових потоків для відображення часової вартості грошей і фінансових ризиків, пов'язаних із такими грошовими потоками, в тому обсязі, в якому фінансові ризики не враховано в оцінках грошових потоків.
Для грошових потоків, виражених у національній валюті, Компанія використовує як криві дисконтування базові криві безкупонної дохідності за моделлю Свенссона, що розраховуються і публікуються Національним банком.
Для грошових потоків, виражених в іноземній валюті, Компанія використовує як криві дисконтування криві безризикових процентних ставок, оприлюднених на сторінці офіційного Інтернет-представництва Європейського органу зі страхування і професійних пенсій (англійською мовою – EIOPA), які не враховують коригування на волатильність.
♦ Коригування на нефінансовий ризик – використовується судження під час визначення відповідної методики оцінки для коригування на нефінансовий ризик. Підхід, який використовують для визначення коригування ризику, впливатиме на те, наскільки коригування ризику забезпечує достовірне відображення ризику, якого зазнає страховик, та змін у цьому ризику.
Коригування на нефінансовий ризик
Компанія коригує оцінку теперішньої вартості майбутніх грошових потоків, щоб відображати компенсацію, якої потребує Компанія за те, що приймає на себе невизначеність щодо суми та строків грошових потоків, які виникають в наслідок нефінансового ризику.
Мета коригування на нефінансовий ризик полягає в оцінюванні впливу невизначеності грошових потоків, що виникає із страхових контрактів, крім невизначеності, обумовленої фінансовим ризиком. Таким чином, коригування на нефінансовий ризик відображає всі нефінансові ризики, пов'язані зі страховими контрактами.
В Компанії коригування на ризик алокується на групи контрактів відповідно до їх ризикового профіля. Оскільки коригування на нефінансовий ризик відображає компенсацію, яку потребуватиме Компанія за прийняття нефінансового ризику, що виник в результаті невизначеності розмірів і строків грошових потоків, коригування на нефінансовий ризик одночасно відображає:
- ступінь вигоди від диверсифікації, що її Компанія враховує при визначенні компенсації, якої він потребує за прийняття відповідного ризику;
- як сприятливі, так і несприятливі наслідки у спосіб, що відображає ступінь несхильності суб'єкта господарювання до ризику.
♦ Судження щодо обрання методу оцінки статей на дату переходу.
Компанія обрала ретроспективний метод оцінки статей на дату переходу.
При ретроспективному підході Компанія на дату переходу:
- ідентифікує, визнає та оцінює кожну групу страхових контрактів так, ніби МСФЗ 17 застосовувався завжди;
- ідентифікує, визнає та оцінює будь-які активи для аквізиційних грошових потоків так, ніби МСФЗ 17 застосовувався завжди;
- припиняє визнання будь-яких наявних залишків, яких би не існувало в тому разі, якби МСФЗ 17 застосовувався завжди і визнає будь-яку одержану при цьому чисту різницю у власному капіталі.
♦ Судження щодо контрактів перестрахування.
За всіма договорами перестрахування, укладеними Компанією, перестраховик приймає значний страховий ризик; таким чином, всі договори перестрахування підпадають під сферу застосування МСФЗ 17 і оцінюються відповідно до вимог стандарту.
Облік та судження, застосовані до страхових контрактів, були аналогічно застосовані до перестрахових контрактів.
Компанія здійснює первісне визнання когорти договорів вихідного перестрахування починаючи з дати, яка настала раніше:
- початку строку страхового покриття перестраховиком за когортою договорів вихідного перестрахування;
- дати первісного визнання страховиком когорти обтяжливих базових договорів, якщо страховик уклав відповідний договір вихідного перестрахування, який було віднесено до когорти договорів вихідного перестрахування станом на цю дату або раніше.
Компанія визнає когорту договорів вихідного перестрахування, які належать до пропорційного перестрахування, з дати первісного визнання будь-якого базового договору (як обтяжливого, так і не обтяжливого), якщо ця дата настає пізніше початку строку страхового покриття когорти договорів вихідного перестрахування.
До контрактів перестрахування Компанія застосовує підхід РАА. Станом на дату переходу обсяг контрактів перестрахування був несуттєвий.
♦ Судження щодо збитковості страхових контрактів.
Страховик, якщо в будь-який час протягом строку страхового покриття факти та обставини свідчитимуть про належність когорти договорів до групи обтяжливих договорів (далі – обтяжливість когорти договорів), визначає компонент збитку як різницю між сумою найкращої оцінки резерву премій та маржі ризику, віднесених до когорти договорів на відповідну дату та оцінених згідно з вимогами глави 9 розділу ІІІ Положення про порядок формування страхових технічних резервів, та сумою резерву незароблених премій, сформованого відповідно до пунктів 53–59 глави 10 розділу ІІІ цього Положення.
Страховик для цілей визначення компонента збитку застосовує спрощений підхід до розрахунку найкращої оцінки резерву премій та маржі ризику для обтяжливих договорів, опис якого наведено в додатку 4 до Положення про порядок формування страхових технічних резервів.
♦ Судження щодо зобов'язань за страховими вимогами.
Оцінка при первісному визнанні Зобов'язання за страховими вимогами визначає зобов’язання Компанії як обов'язок суб'єкта господарювання перевірити та сплатити дійсні страхові вимоги за страховими подіями, що вже настали, включаючи події, що настали, але за якими не надходило вимог про здійснення страхових виплат, а також інші понесені витрати на страхування.
Зобов'язання за страховими вимогами визначаються (окремо для кожного виду страхового випадку) після настання страхового випадку, охоплюючи очікувану виплату претензій за таким страховим випадком, за яким вимоги ще не були повністю виплачені.
Зобов'язання за страховими вимогами охоплює грошові потоки, пов'язані з наданими послугами на звітну дату. Оцінка цього зобов’язання базується на відповідних оцінках щодо:
1) оцінки майбутніх грошових потоків;
2) ставки дисконту;
3) коригування на нефінансовий ризик, які застосовується до зобов’язань на залишок покриття.
Подальша оцінка
У кожному звітному періоді зобов’язання за страховими вимогами оцінюється як вартість грошових потоків виконання, що пов’язані з наданими в минулому послугами, тобто являє собою найкращу оцінку поточної вартості майбутніх грошових потоків, необхідних для виконання зобов’язання за страховими вимогами і витратами по кожному страховому випадку, включаючи коригування на нефінансовий ризик.
Зобов’язання за страховими вимогами (резерв збитків) визначається як сума наступних складових:
- найкраща оцінка резерву заявлених, але не виплачених збитків з урахуванням вартості грошей у часі (далі – резерв заявлених, але не виплачених збитків);
- найкраща оцінка резерву збитків, які виникли, але не заявлені з урахуванням вартості грошей у часі (далі – резерв збитків, які виникли, але не заявлені);
- маржа ризику у резерві збитків.
Після первісного визнання, Компанія визнає дохід та витрати за такими змінами в балансовій вартості зобов'язання за страховими вимогами:
• витрати на страхові послуги, у разі збільшення зобов'язань через страхові вимоги і витрати, що виникли протягом періоду за винятком будь-яких інвестиційних компонентів;
• витрати на страхові послуги, у разі будь-яких подальших змін у грошових потоках виконання, пов'язаних із понесеними страховими збитками за страховими вимогами за подіями, що сталися та понесеними витратами;
та
• фінансові доходи або витрати за страхуванням, у зв'язку з впливом часової вартості грошей і впливом фінансового ризику.
♦ Судження щодо оцінки майбутніх грошових потоків.
Компанія враховує в оцінці групи страхових контрактів усі майбутні грошові потоки в межах кожного контракту у складі групи. Оцінки майбутніх грошових потоків містять в собі, в неупереджений спосіб, усю доступну Компанії обґрунтовано необхідну та підтверджувану інформацію, яка доступна без надмірних витрат чи зусиль, про суму, строки й невизначеність відповідних майбутніх грошових потоків. Компанія оцінює суми майбутніх грошових потоків за наявними контрактами враховуючи:
• грошові потоки в межах страхового контракту;
• інформацію про вимоги про здійснення страхових виплат, вже заявлені держателями страхових полісів;
• історичні дані про власний досвід Компанії, підкріплені, за необхідності, історичними даними з інших джерел;
• поточні очікування стосовно майбутніх подій, що можуть позначитись на таких грошових потоках.
• розміри здійснених страхових (перестрахових) виплат (включаючи розмір компенсації заподіяної шкоди);
• іншу інформацію про відомі або оціночні характеристики страхових контрактів.
Якщо потоки можуть бути визначені на рівні індивідуального договору страхування, то Компанія визначає їх таким чином, а потім об’єднує потоки за договорами, які належать до однієї групи.
Потоки, які не визначено на рівні індивідуальних контрактів і груп контрактів, розподіляються Компанією на відповідні групи із застосуванням систематичних та раціональних підходів.
Компанія планує прямо відносити аквізиційні грошові потоки до групи контрактів і страхових контрактів, які, як очікується, виникнуть у результаті поновлення страхових контрактів у групі.
Договори перестрахування моделюються на тій самій основі, що й договори страхування. |
| Розкриття інформації про загальні та адміністративні витрати |
Визнання витрат, пов’язаних із здійсненням страхової діяльності розкрито в п.2.8.
Компанія несе також інші витрати, які не пов'язані із надання послуг зі страхування та перестрахування.
Витрати признаються в звіті про сукупний прибуток, якщо виникає зменшення в майбутніх економічних вигодах, пов'язаних із зменшенням активу або збільшенням зобов'язання, які можуть бути достовірно оцінені.
Витрати визнаються в звіті про сукупний прибуток на основі безпосереднього зіставлення між понесеними витратами і прибутками за конкретними статтями доходів.
Витрати визнаються в звіті про сукупний прибуток негайно, якщо витрати не створюють великі майбутні економічні вигоди, або коли майбутні економічні вигоди не відповідають або перестають відповідати вимогам визнання активу в звіті про фінансовий стан.
. Інші витрати операційної діяльності
За 1 кв 2025 року та за 1 кв 2024 року склали:
тис. грн.
За 1 кв 2025 р. За 1 кв 2024 р.
Інші витрати на збут послуг 128 148
Витрати, що здійснюються у зв’язку з регулюванням страхових випадків минулого періоду 9 158
Адміністративні витрати 5 992 4 609
Відрахування в Централізовані страхові резервні фонди 3 5
Регламентовані виплати МТСБУ 3 453 1 740
Втрати від курсових різниць 2 559 2 148
Членський внесок (МТСБУ) 1 099 536
Членський внесок (ЯСП Об'єднання) 68 28
Послуги з підготовки тендерної документації 300 450
Компенсаційні_ЦДВСПВЗ 48 66
Витрати на резерви сумнiвних та безнадiйних боргів 36 53
С/вартість реалiзованих необоротних активiв 0 9 425
Списання необоротних активів 0 2
Уцінка інвестиційної нерухомості 0 0
Інші операційні витрати 174 198
Всього Інші витрати операційної діяльності 13 869 19 566 |
| Розкриття загальної інформації про фінансову звітність |
Відповідно до вимог МСБО 1 «Подання фінансової звітності» та МСБО 34 «Проміжна фінансова звітність» повний комплект окремої проміжної фінансової звітності включає:
а) звіт про фінансовий стан на 31.03.2025 р;
б) звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід за період з 01.01.2025 по 31.03.2025 р.;
в) звіт про зміни у власному капіталі за період з 01.01.2025 по 31.03.2025 р.;
г) звіт про рух грошових коштів за період 01.01.2025 по 31.03.2025 р.;
ґ) стислі примітки, що містять виклад суттєвих облікових політик та інші пояснення.
Загальні відомості про АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ББС ІНШУРАНС» (надалі Товариство або Компанія):
Найменування Товариства повне АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ББС ІНШУРАНС»
є правонаступником Акціонерного товариства закритого типу «Страхова компанія «СКАЙД-ДОНБАС», Закритого акціонерного товариства «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «БРОКБІЗНЕССТРАХУВАННЯ», яке згідно з рішенням Загальних зборів Товариства від 09.04.2007 р. перейменоване в Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «БРОКБІЗНЕС», якерішенням Загальних зборів Товариства від 29.09.2009 р. перейменоване в ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «БРОКБІЗНЕС», яке згідно Загальних зборів Товариства від 11.12.2023 р. перейменоване в АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ББС ІНШУРАНС»
Найменування Товариства скорочене СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ББС ІНШУРАНС»
Код ЄДРПОУ 20344871
Дата державної реєстрації 15.12.1993
№ свідоцтва про державну реєстрацію (перереєстрацію) Серія А01 № 726053
Орган, який видав свідоцтво Шевченківська районна у місті Києві державна адміністрація
Дата внесення останніх змін до установчих документів Позачерговими Загальними зборами Товариства (Протокол № 65 від 09.08.2024 року) було затверджено нову редакцію Статуту АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ББС ІНШУРАНС» (реєстраційний номер справи 107400212528).
Зміни стосувались п. 10.3.2 Статуту щодо зменшення кількісного складу Наглядової ради Товариства з 4 (чотирьох) до 3 (трьох) осіб.
Реєстрація фінансової установи реєстраційний номер 11101201 згідно Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 24.06.2004 №1224. Серія і номер свідоцтва СТ № 342 від 21.08.2004
Місцезнаходження (у відповідності з реєстраційними документами) 04050 м. Київ, вул. Білоруська, 3
Місцезнаходження фактичне 04050 м. Київ, вул. Білоруська, 3
Телефони, електронна адреса 044 277 21 61, info@bbs.ua
Адреса сторінки в мережі Інтернет http://www.bbs.ua
Поточний рахунок у гривнях рах.UA533004650000000265023021590 в АТ "Ощадбанк" у м. Києві, МФО 300465
Види діяльності згідно КВЕД :
65.12
65.20
66.21
66.22
Інші види страхування, крім страхування життя
Перестрахування
Оцінювання ризиків та завданої шкоди
Діяльність страхових агентів, брокерів
Інформація про відокремлені структурні підрозділи 7 відокремлених структурних підрозділів
Статутний капітал, тис.грн. 51 400
Акціонери Акціонерами товариства є:
- ПАТ «ЗНВКІФ «КАСКАД – ІНВЕСТ» - 49,900039% статутного капіталу;
- Буряк Олександр Васильович фізична особа – резидент України - 25,00% статутного капіталу ;
- Буряк Сергій Васильович фізична особа – резидент України - 25,00% статутного капіталу;
- Устименко Андрій Володимирович фізична особа– резидент України - 0,099960% статутного капіталу
Середня кількість працівників 196
Остання дата публікації (оприлюднення) фінансової звітності. Назва друкованого органу, наклад 05.12.2023 сайт НКЦПФР http://www.stock-market.gov.ua
Сайт Товариства http://www.bbs.ua
Дата перезатвердження Керівництвом Товариства окремої проміжної фінансової звітності за 1 квартал 2025 року 02 червня 2025 р.
Орган, що затвердив звітність Правління
Дати проведення зборів акціонерів В звітному періоді 1 квартал 2025 року відбулися:
- 09.01.2025 р. позачергові Загальні збори (Протокол № 67 від 13.01.2025 р.);
- 28.02.2025 р. позачергові Загальні збори (Протокол № 68 від 03.03.2025 р.)
Особи, відповідальні за фінансово-господарську діяльність у звітному періоді Голова правління Красноруцький П.В.
Протокол засідання Наглядової ради АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ББС ІНШУРАНС» №06-11/2024 від 06.11.2024 р., рішення НБУ №21/1473-рк від 29.10.2024 р., Наказ № ПЗ 1312-24/01 від 13.12.2024 р.
Головний бухгалтер Слободяник В.М.
Наказ № ПЗ3004-20/03 від 30.04.2020 р.
Дата та термін сплати дивідендів Згідно статуту
Товариство є учасником наступних професійних громадських об’єднань Моторно-транспортне страхове бюро України (МТСБУ),
Ядерний Страховий Пул України,
Аграрний страховий пул ( є однією з засновників Аграрного Страхового Пулу України),
Асоціація «Аеропорти України» цивільної авіації,
Асоціація митних брокерів України, Всеукраїнська асоціація автомобільних імпортерів і дилерів (ВААІД)
Рейтинг страховика 10.03.2025 р. рішенням рейтингового комітету
РА «Експерт-Рейтинг» оновлено рейтинг фінансової стійкості страховика СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ББС ІНШУРАНС» на рівні uaAA+ за національною шкалою за результатами діяльності товариства за 2024 рік.
Протягом 1 кварталу 2025 року Компанія здійснювала страхову та перестрахову діяльності на підставі ліцензії, виданої Національним банком України 23.04.2024 року
У зв’язку з набуттям чинності з 01.01.2024 року нової редакції Закону України «Про страхування» Національним банком України 23.04.2024 року внесено запис до Державного реєстру фінансових установ про переоформлення ліцензій Компанії на здійснення діяльності із страхування (пряме страхування та вхідне перестрахування) за класами 1 – 18 (див. посилання):
https://bbs.ua/wp-content/uploads/2024/04/bbs_vytyag.pdf.
Перелік класів страхування (ризиків в межах класів) страхування, включених до ліцензії на здійснення діяльності із страхування:
клас 1 - страхування від нещасного випадку (у тому числі на випадок виробничої травми та професійного захворювання)
- страхування від нещасного випадку, уключаючи страхування на випадок виробничої травми та професійного захворювання;
клас 2 - страхування на випадок хвороби (у тому числі медичне страхування)
- страхування на випадок хвороби
- медичне страхування;
клас 3 - страхування наземних транспортних засобів (крім залізничного рухомого складу)
- страхування наземних транспортних засобів (крім залізничного рухомого складу);
клас 4 - страхування залізничного рухомого складу
- страхування залізничного рухомого складу;
клас 5 - страхування повітряних суден
- страхування повітряних суден;
клас 6 - страхування водних суден (морських суден, суден внутрішнього плавання та інших самохідних чи несамохідних плавучих споруд)
- страхування водних суден;
клас 7 - страхування майна, що перевозиться [включаючи вантаж, багаж (вантажобагаж)]
- страхування майна, що перевозиться [уключаючи вантаж, багаж (вантажобагаж)] незалежно від способу транспортування;
клас 8 - страхування майна від вогню та небезпечного впливу природних явищ
- страхування майна від вогню та небезпечного впливу природних явищ;
клас 9 - страхування майна від шкоди, заподіяної градом, морозом, іншими подіями (включаючи крадіжку, розбій, грабіж, умисне пошкодження/знищення майна), крім подій, визначених у класі 8
- страхування майна від шкоди, заподіяної градом, морозом, іншими подіями (уключаючи крадіжку, розбій, грабіж, умисне пошкодження/знищення майна);
клас 10 - страхування відповідальності, яка виникає внаслідок використання наземного транспортного засобу (у тому числі відповідальності перевізника)
- страхування відповідальності власників наземних транспортних засобів, що здійснюється відповідно до Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”
- страхування відповідальності, яка виникає внаслідок використання (експлуатації) наземних транспортних засобів (уключаючи залізничний транспорт), іншої, ніж визначена Законом України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”
- страхування відповідальності під час перевезень наземним транспортним засобом (уключаючи залізничний транспорт);
клас 11 - страхування відповідальності, яка виникає внаслідок використання повітряного судна (у тому числі відповідальності перевізника)
- страхування відповідальності, яка виникає внаслідок використання (експлуатації) повітряного судна
- страхування відповідальності під час перевезень повітряним судном;
клас 12 - страхування відповідальності, яка виникає внаслідок використання водного судна (у тому числі відповідальності перевізника)
- страхування відповідальності, яка виникає внаслідок використання (експлуатації) водного судна
- страхування відповідальності під час перевезень водним судном;
клас 13 - страхування іншої відповідальності (крім визначеної у класах 10, 11, 12)
- страхування іншої відповідальності перед третіми особами, ніж відповідальність оператора ядерної установки за ядерну шкоду, яка може бути заподіяна внаслідок ядерного інциденту, без обмежень та особливостей, які дають підстави для застосування спрощеного підходу для розрахунку капіталу платоспроможності та мінімального капіталу
- страхування відповідальності оператора ядерної установки за ядерну шкоду, яка може бути заподіяна внаслідок ядерного інциденту, що здійснюється відповідно до Закону України “Про цивільну відповідальність за ядерну шкоду та її фінансове забезпечення”, без обмежень та особливостей, які дають підстави для застосування спрощеного підходу для розрахунку капіталу платоспроможності та мінімального капіталу;
клас 14 - страхування кредитів
- страхування кредитів;
клас 15 - страхування поруки (гарантії)
- страхування виданих порук (гарантій) та/або прийнятих гарантій;
клас 16 - страхування інших фінансових ризиків (крім визначених класами 14, 15)
- страхування інших фінансових ризиків, крім страхування кредитів та поруки (гарантії);
клас 17 - страхування судових витрат
- страхування судових витрат;
клас 18 - страхування витрат, пов’язаних з наданням допомоги (асистанс) особам, які потрапили у скрутне становище під час здійснення подорожі
Відповідно до Закону України від 05.10.2017 р. № 2164-VIII «Про внесення змін до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" суб’єкти, що становлять суспільний інтерес, до яких належать страховики, складають та подають фінансову звітність на основі таксономії фінансової звітності за міжнародними стандартами в єдиному електронному форматі (далі – таксономії звітності UA МСФЗ XBRL).
Порядком подання фінансової звітності № 547 визначено, що: складена на основі таксономії фінансової звітності за міжнародними стандартами фінансової звітності в єдиному електронному форматі, визначеному Мінфіном, подається до центру збору фінансової звітності, операційне управління яким здійснюється НКЦПФР, з метою забезпечення доступу органів державної влади, інших органів та користувачів до поданої підприємствами фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності.
У відповідності до вимог Закону № 996 підприємства, які складають фінансову звітність за МСФЗ, повинні подавати фінансову звітність до Центру збору фінансової звітності у новому форматі згідно з вимогами Таксономії UA МСФЗ XBRL.
27 грудня 2024 року на засіданні Комітету з управління системою фінансової звітності, створеного відповідно до Меморандуму №102/15 про взаєморозуміння щодо розробки і запровадження системи фінансової звітності від 18.12.2017 року, було схвалено електронний формат Таксономії UA МСФЗ XBRL 2023 року (v.1.1), який був розроблений за допомогою проекту “Впровадження практики ЄС з бухгалтерського обліку, фінансової звітності та аудиту в Україні" (EU-FAAR). Електронний формат Таксономії UA МСФЗ XBRL 2023 року схвалений для подальшого використання суб’єктами звітування при складанні фінансової звітності в електронному форматі за 2023 рік та проміжної фінансової звітності у 2024 році.
Компанії в 2025 році відкрито доступ до електронного файлу Таксономії UA МСФЗ XBRL 2023 (v1.1) для подальшого використання при складанні окремої та консолідованої фінансової звітності в електронному форматі за 2023 рік та окремої та консолідованої проміжної фінансової звітності за 2024 рік (1 квартал 2024, 1 півріччя 2024 та дев’ять місяців 2024), шляхом оприлюднення його на офіційних сайтах регуляторів НКЦПФР (www.nssmc.gov.ua), НБУ (www.bank.gov.ua), та на офіційному сайті Системи фінансової звітності (www.frs.gov.ua).
Компанія планує подати звітність вчасно в визначені терміни. |
| Розкриття інформації про безперервність діяльності |
Заява щодо безперервності діяльності
В Україні роки війни увійдуть до історії як роки величезних випробувань і втрат. Між тим, оскільки вітчизняна економіка упродовж четвертого року війни демонструє вражаючі ознаки стійкості в умовах довготривалої широкомасштабної російської агресії і спромоглася не лише зберегти значну частку власного потенціалу, але (попри продовження бойових дій) навіть зробила перші кроки до відновлення країни, це дає підстави з обережністю стверджувати, що 2025 рік принесе подальші позитивні трансформації вітчизняного соціально-економічного середовища, а результатом стане економічне зміцнення і покращання добробуту.
Головний ризик 2025 року – це продовження війни. Руйнація виробничого потенціалу, зростання безробіття, зниження платоспроможного споживчого попиту та його деформація, міграція трудового потенціалу – природні наслідки війни. Воєнні ризики неможливо нівелювати застосуванням виключно ринкових інструментів.
Зокрема таких, як монетарне приборкання структурної інфляції, ринкове фінансування воєнного дефіциту бюджету чи зниження податків для залучення приватного капіталу.
Міжнародний контекст української проблематики створює додаткові складнощі в ухваленні рішень, однак відкриває і нові можливості.
Так само, як вчасність поставок озброєнь та боєприпасів на поле бою має критичне значення для успіху, так і затримка з прийняттям потрібних Україні зовнішньополітичних рішень для старту процесу економічного відновлення несе ризики системної руйнації економічного потенціалу країни.
Світова енергетична та фінансова криза може вплинути на розмір та ритмічність міжнародної фінансової підтримки України з відповідними наслідками для державного бюджету та реальної економіки.
Економіка пристосовується до нових умов функціонування, що призводить до корекції цін — змінюються ланцюги постачання та ринки збуту, відбувається перепрофілювання бізнесу.
Підвищилась частка імпорту, що додатково тисне на обмінний курс та призводить до імпорту інфляції. Додатковий проінфляційний структурний шок спричиняють варварські удари росії по енергетичній, газовій та цивільній інфраструктурі країни, що скорочує робочі години, підвищує собівартість.
Внаслідок ударів російських окупантів по об’єктах критичної цивільної інфраструктури загострюються ризики техногенних катастроф та виникнення аварій, що потребуватиме додаткових витрат бюджетних коштів та знижуватиме продуктивність економіки.
Запуск плану фінансування відбудови економіки України за участі міжнародних партнерів — це очевидний пріоритет економічної політики, який повинен почати реалізовуватися ще до закінчення воєнних дій, навіть незважаючи на ризики.
Враховуючи факт, що війна стала затяжною, у МВФ називають перспективи на 2025 рік стриманими та вкрай невизначеними.
Незважаючи на війну, ринок страхування продовжує працювати. Війна стала каталізатором, який показав реальний стан справ кожного страховика. Фінансово-стійкі компанії продовжують свою діяльність і проходять випробування війною, такі страховики налагодили свою операційну діяльність, дистанційне врегулювання збитків, не втратили, а навіть наростили свою ліквідність (розміщені кошти у банківських установах), інвестують у військові облігації та підтримують державу.
Подальший вплив війни на бізнес залежить від розвитку подій на фронтах, боєздатності Збройних сил України та успішності заходів світової спільноти щодо припинення військової агресії російської федерації. Уряд України, державні органи управління приймають рішення, покликані мінімізувати негативний вплив наслідків військової агресії росії проти України та сприяти стабільності економіки і ринків капіталу. Україна вперше має перспективу стати членом Європейського союзу, заручившись безпрецедентною підтримкою країн-партнерів. Багато аналітиків сходяться у твердженнях, що Україна має великі шанси на перемогу у війні. За деякими оцінками, після війни Україна стане однією з найбільш перспективних країн для інвестицій.
Протягом звітного періоду Компанія забезпечила диференційований підхід до організації процесу діяльності та повноцінно здійснює продаж страхових продуктів у т.ч. онлайн, обслуговування клієнтів, врегулювання та виплати страхового відшкодування. При цьому повноцінно працює Контакт-центр та сайт Компанії.
Компанія перейшла до посиленого моніторингу стану запасу платоспроможності, рiвня страхових резервiв, ліквідності та достатностi капiталу.
Компанія здійснює комплекс заходів для забезпечення безперервності своєї діяльності та мінімізації впливу кризових ситуацій на фінансову стабільність. Основними цілями цієї системи є запобігання суттєвим фінансовим втратам, підтримка критично важливих бізнес-процесів, забезпечення відповідності регуляторним вимогам та захист інтересів клієнтів, акціонерів, партнерів і співробітників. Товариство має План безперервності діяльності і План антикризового управління, які визначають конкретні заходи для збереження стійкості бізнесу в разі виникнення непередбачуваних подій.
Серед чинників, які можуть спричинити суттєві фінансові втрати, виділяють зовнішні та внутрішні загрози. До зовнішніх належать макроекономічні ризики, зокрема фінансові кризи, інфляція, коливання валютних курсів та процентних ставок, що можуть впливати на інвестиційний портфель Компанії. Політичні та регуляторні зміни, введення нових вимог щодо капіталізації або ліцензування можуть створювати додатковий тиск на діяльність Компанії. Значні природні катастрофи, зокрема землетруси, повені чи урагани, можуть призвести до масових виплат страхових відшкодувань, а пандемії – до різкого зростання витрат у сфері медичного страхування. Також серед зовнішніх факторів слід виділити ризик технічних збоїв і кібератак, які можуть спричинити витік конфіденційної інформації, блокування доступу до баз даних або порушення операційної діяльності компанії. Внутрішні чинники, що можуть спричинити фінансові втрати, включають нестачу страхових резервів, недостатній контроль ліквідності, неефективне управління ризиками, операційні ризики, помилки персоналу, втрату ключових співробітників та недостатній рівень інформаційної безпеки. Репутаційні ризики, зокрема негативні публікації у ЗМІ або скарги клієнтів, також можуть мати значний вплив на фінансову стабільність компанії.
З метою забезпечення безперервності діяльності Компанія впроваджує ряд заходів, серед яких ідентифікація та оцінка потенційних загроз, регулярний аудит та резервування коштів для оперативного реагування. В межах Плану безперервності діяльності розроблено конкретні механізми підтримки критичних бізнес-функцій у разі надзвичайних ситуацій, включаючи дублювання інформаційних систем, резервні копії даних та визначення альтернативних каналів роботи. У разі виникнення кризової ситуації формується оперативний антикризовий штаб, який приймає ключові управлінські рішення. Запроваджено механізм внутрішньої та зовнішньої комунікації для інформування співробітників, клієнтів та партнерів про поточний стан справ та заходи реагування. Компанія також здійснює постійний моніторинг фінансової стабільності, контролює рівень ліквідності та використовує механізми перестрахування для мінімізації фінансових втрат.
У разі фінансової кризи першочерговими заходами є перегляд інвестиційної стратегії, диверсифікація активів та скорочення операційних витрат. Якщо Компанія стикається з масштабними страховими випадками внаслідок природних катастроф, активується механізм перестрахування. У разі кібератаки або технічного збою активуються резервні інформаційні системи, проводиться перевірка цілісності даних та відновлення доступу до критичних бізнес-систем. Для мінімізації репутаційних ризиків передбачено механізм оперативного реагування на кризові ситуації, включаючи публічні комунікації та внутрішнє розслідування причин інциденту.
Комплексний підхід до забезпечення безперервності діяльності дозволяє Компанії підтримувати фінансову стабільність, виконувати свої зобов’язання перед клієнтами та партнерами навіть у складних ринкових умовах та швидко адаптуватися до змін зовнішнього середовища.
В Компанії затверджено внутрішні документи, що забезпечують функціонування системи внутрішнього контролю, сприяють врегулюванню та контролю за ризиками та реалізації заходів по їх врегулюванню.
Компанія має можливість складати і подавати звітність. У Компанії відсутня прострочена кредиторська заборгованість у суттєвих сумах за страховою діяльністю.
Враховуючи вищевикладену інформацію Компанія вважає, що інтенсивність подальшого розвитку військових дій та строки їх припинення є факторами невизначеності. Керівництво визнає, що в умовах воєнного стану існує суттєва невизначеність щодо подальшої безперервності здійснення фінансово-господарської діяльності: з однієї сторони Компанія забезпечила всі необхідні внутрішні умови для повноцінного функціонування в умовах воєнного стану, з іншої сторони, на підставі впливу зовнішніх факторів, Керівництво вважає, що існує суттєва невизначеність, яка може викликати суттєві сумніви у спроможності Компанії продовжувати подальшу безперервну діяльність.
Очікуваний вплив на наступний звітний період
Внаслідок невизначеності подій, пов’язаних з війною в Україні, які можуть суттєво вплинути на операційне середовище в країні, Компанія не має практичної можливості точно та надійно оцінити кількісний вплив зазначених подій на фінансовий стан і фінансові результати діяльності Компанії в майбутньому. В теперішній час Компанія уважно слідкує за фінансовими наслідками, викликаними зазначеними подіями.
Компанія визнає та враховує існування суттєвої невизначеності щодо прогнозів та планів, які можуть бути зкориговані війною. |
| Розкриття інформації про зменшення корисності активів |
Під час проведення річної інвентаризації проведено тестування основних засобів та нематеріальних активів на предмет зменшення корисності. Ознак зменшення корисності не виявлено. |
| Розкриття інформації про податок на прибуток |
Поточні витрати на сплату податку з основної діяльності розраховуються згідно вимог українського податкового законодавства.
Для цілей фінансової звітності поточні витрати з податку на прибуток коригуються на суми відстрочених податків, що виникають із-за наявності тимчасових різниць між балансовою вартістю активів та зобов’язань і їх вартістю, що обліковується для цілей оподаткування. За наявності такі коригування приводять, за необхідності, до відображення у звітності відстрочених податкових активів та відстрочених податкових зобов’язань.
Для визначення витрат з податку за основною діяльністю, а також з податку на прибуток від іншої діяльності, застосовується метод розрахунку зобов’язань по звіту про фінансовий стан. Сума активів і зобов'язань по відстроченому оподаткуванню розраховується на основі очікуваної ставки податку, яка повинна бути застосована в тих роках, коли сума тимчасових різниць може бути відшкодована або реалізована.
Відстрочені податкові активи визнаються лише в тих випадках, коли існує вірогідність того, що майбутньої суми прибутку до оподаткування буде досить для реалізації відстрочених податкових активів. На кожну дату складання звіту про фінансовий стан Компанія переоцінює невизнані відстрочені податкові активи. Компанія визнає раніше не визнаний відстрочений податковий актив тільки в частині, в якій існує вірогідність його реалізації при отриманні майбутніх прибутків, що підлягають оподаткуванню. І навпаки, Компанія зменшує балансову вартість відстроченого податкового активу у разі, коли зникає вірогідність повної або часткової реалізації такого активу в майбутніх прибутках.
Беручи до уваги нестабільність податкової політики держави, оцінка відстрочених податкових активів і зобов’язань щодо податку на прибуток Компанії проводилась на основі суджень керівництва Компанії, і базувалась на інформації, яка була в його розпорядженні на момент складання цієї фінансової звітності.
Декларацію з податку на прибуток за 1 квартал 2025 року було складено на підставі фінансової звітності, складеної за МСФЗ 17, яка була подана в форматі єдиного вікна в ДПС та статистику. Форма і склад статей фінансової звітності визначаються Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 07 лютого 2013 року № 73, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28 лютого 2013 року за №336/22868. На дату складання цієї звітності Міністерством фінансів України змін до НП(С)БО 1 не вносилося. Також не внесені зміни до ПКУ, що регулює порядок оподаткування страховиків та відображення показників Звіту про фінансові результати в Декларації про прибуток. Для ДПС додатково надавався звіт з розшифровкою статей Звіту про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід), які відображаються в Декларації про прибуток за 1 квартал 2025 року.
У звіті Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) витрати на сплату податку на отримані страхові премії віднесено до витрат за договорами страхування відповідно до вимог МСФЗ 17 . За звітний період 1 квартал 2025 року фінансовий результат до оподаткування за ставкою 18% становить 0 тис. грн. |
| Розкриття інформації про працівників |
кількість працівників за 1 квартал 2025 р. - 196 осіб. |
| Розкриття інформації про провідний управлінський персонал |
З 01.01.2025 року по 10.03.2025 р. Наглядова рада функціонувала у складі 2 осіб:
Голова Наглядової ради - Андрійченко Олександр Леонідович;
Член Наглядової ради - Козировська Олена Анатоліївна.
З 11.03.2025 р. по 31.03.2025 р. Наглядова рада функціонувала у наступному складі:
Голова Наглядової ради – Андрійченко Олександр Леонідович;
Член Наглядової ради – Козировська Олена Анатоліївна;
Член Наглядової ради – Крупник Олександр Миколайович (призначений 11.03.2025 р.)
З 01.01.2024 року по 08.08.2024 року Наглядова рада СТРАХОВОЇ КОМПАНІЇ «ББС ІНШУРАНС» діяла в наступному складі:
Голова Наглядової ради – Череп Наталія Василівна;
Член Наглядової ради – Андрійченко Олександр Леонідович;
Член Наглядової ради – Круторогов Артем Сергійович;
Член Наглядової ради – Тоцька Світлана Сергіївна.
Згідно протоколу № 65 позачергових Загальних зборів від 09.08.2024 р. було:
1. Затверджено в нових редакціях Статут Товариства та Положення про Наглядову раду, в яких визначено, що кількісний склад Наглядової ради становить 3 (три) особи та складається з Голови Наглядової ради та членів Наглядової ради.
2. Припинено повноваження всього складу Наглядової ради Товариства, а саме: Голови Наглядової ради Череп Наталії Василівни та членів Наглядової ради Андрійченка Олександра Леонідовича, Тоцької Світлани Сергіївни, Круторогова Артема Сергійовича.
3. Обрано Наглядову раду у кількості 3 (трьох) членів строком повноважень на 3 (три) роки, а саме:
•Андрійченка Олександра Леонідовича. Кандидатура погоджена рішенням Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг Національного банку України № 21/1119-рк від 16.06.2023 р.
•Козировську Олену Анатоліївну. Кандидатура погоджена рішенням Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг Національного банку України № 21/859-рк від 19.07.2023 р.
•Корніцьку Олену Вікторівну. Кандидатура подана на погодження до Національного банку України (клопотання Товариства вих. № 1592-02 від 30.07.2024 р.). Згідно протоколу № 65 позачергових Загальних зборів від 09.08.2024 р. (рішення з шостого питання порядку денного), Корніцька Олена Вікторівна вступає на посаду члена Наглядової ради після її погодження Національним банком України.
В IV кварталі 2024 р. Товариство отримало рішення Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг НБУ від 17.12.2024 р. № 21/1785-рк про відмову в погодженні Корніцької Олени Вікторівни на посаду члена Наглядової ради.
У зв’язку з цим рішенням Корніцька О.В. не вступила на посаду.
З 09.08.2024 року по 31.12.2024 р. Наглядова рада функціонувала у складі 2 осіб:
Голова Наглядової ради - Андрійченко Олександр Леонідович;
Член Наглядової ради - Козировська Олена Анатоліївна.
У 1 кварталі 2025 р. Правління складалось з наступних осіб:
Голова Правління – Красноруцький Петро Володимирович;
Член Правління - Боровик Лариса Миколаївна;
Член Правління – Окара Іван Валерійович;
Член Правління - Чепіль Олександр Володимирович;
Член Правління - Шкраб Костянтин Костянтинович.
З 01.01.2024 року до 19.09.2024 року Правління (виконавчий орган) складався з наступних осіб:
Голова Правління – Красноруцький Петро Володимирович;
Член Правління - Боровик Лариса Миколаївна;
Член Правління – Окара Іван Валерійович;
Член Правління - Танцюра Олег Володимирович.
З 19.09.2024 року по 26.12.2024 року Правління (виконавчий орган) складається з наступних осіб:
Голова Правління – Красноруцький Петро Володимирович;
Член Правління - Боровик Лариса Миколаївна;
Член Правління – Окара Іван Валерійович;
Член Правління - Танцюра Олег Володимирович;
Член Правління - Чепіль Олександр Володимирович;
Член Правління - Шкраб Костянтин Костянтинович.
Згідно Протоколу Наглядової ради від 23.12.2024 р. № 23-12/2024 відбулись зміни у складі Правління: достроково припиненні повноваження члена Правління Танцюри О.В. з 27.12.2024 р.
З 27.12.2024 р. по 31.12.2024 р. Правління (виконавчий орган) складався з наступних осіб:
Голова Правління – Красноруцький Петро Володимирович;
Член Правління - Боровик Лариса Миколаївна;
Член Правління – Окара Іван Валерійович;
Член Правління - Чепіль Олександр Володимирович;
Член Правління - Шкраб Костянтин Костянтинович. |
| Розкриття інформації про страхові контракти |
Визнання, оцінка та представлення страхових договорів
МСФЗ 17 встановлює принципи визнання, оцінки, подання та розкриття інформації щодо договорів страхування, договорів перестрахування та інвестиційних контрактів за умовами дискреційної участі.
Договори страхування – це договори, яким притаманний істотний страховий ризик на дату укладання договору. Страховий ризик виникає, коли Компанія погоджується надати компенсацію держателю страхового полісу, якщо визначена ймовірна майбутня подія негативно вплине на держателя страхового полісу, з можливістю виплати значно більшої суми за сценарієм, за яким страховий випадок настає, на відміну від сценарію, за яким він не настає, враховуючи мінливість строків платежів. Договори, які не відповідають визначенню страхового договору, класифіковані як похідні договори або сервісні залежно від ситуації.
Страхові договори, що випущені Компанією, включають договори прямого страхування та прийнятого перестрахування.
Компанія проаналізувала договори страхування, договори вхідного перестрахування окремо і щодо кожного із них є сценарій (ненульова ймовірність) настання суттєвих збитків у розмірі страхової суми (ліміту відповідальності).
Утримувані договори перестрахування – договори переданого перестрахування, які не звільняють Компанію від її зобов’язання , пов’язаного з базовими договорами страхування. Утримувані договори перестрахування відображаються окремо у звіті про фінансовий стан для врахування кредитного ризику та зобов’язань Компанії перед держателями її страхових полісів.
Компанія вважає, що всі договори страхування та перестрахування, укладені протягом звітного періоду, є предметом застосування МСФЗ 17.
Одиниця обліку та визнання.
Договори страхування та утримувані договори перестрахування об’єднуються у портфелі страхових договорів на основі базового ризику та управління таким ризиком, а в подальшому об’єднуються у групи на основі базової очікуваної прибутковості та дати випуску, при цьому окремо формуються групи, які не містять договори, випущені більш ніж рік тому.
Страхові договори визнаються:
▪ з найбільш ранньої із дат початку періоду покриття договору страхування;
▪ настання строку платежу від держателя страхового полісу чи отримання від нього платежу, якщо договором не передбачено дату здійснення платежу;
▪ коли договір страхування є обтяжливим.
Утримувані договори перестрахування, які передбачають пропорційне покриття, визнаються з пізнішої із дат початку періоду покриття за договором перестрахування та первісного визнання базових договорів страхуванн, залежно від того, яка з цих дат настає пізніше.
Утримувані договори перестрахування, які не передбачають пропорційного покритя, визнаються з початку періоду покриття за договором перестрахування, крім випадків, якщо на більш ранню дату Компанія визнає обтяжливі договори страхування, які передані у перестрахування, і відповідний договір перестрахування був укладений до визнання обтяжливого базового договору. В такому випадку, утримувані договори перестрахування визнаються на дату визнання обтяжливих груп базових договорів страхування.
Після визнання договорів страхування і утримуваних договорів перестрахування вони включаються до існуючої групи договорів, де можливо.
Якщо договір страхування неможливо включити до існуючої групи на основі описаних вище критеріїв, формується нова група. Група може складатися з одного договору.
Групи договорів формуються у момент первісного визнання і їх склад не переглядається після того, як усі договори були включені до групи.
Оцінка
Компанія оцінює свої випущені договори страхування та договори перестрахування, термін дії яих не перевищує 12 місяців з використанням підходу на основі розподілу премії. Компанія вважає, що до короткострокових договорів, яким не властива значна мінливість грошових потоків, є обґрунтованим використання підходу на основі розподілу премій. Принципи первісної та подальшої оцінки у межах підходу на основі розподілу премії застосовується до всіх договорів страхування.
Межі договору
Межі договору Компанія визначає виходячи з:
▪ терміну дії договору за кокретним об’єктом страхування;
▪ можливості у договорі на певні дати розірвати договір зі сторони Компанії без втрати премії за періоди, під час яких договір діяв або можливості переглянути умови договору односторонньо зі сторони Компанії.
Грошові потоки виконання в межах договору
Грошові потоки виконання – є поточні оціночні розрахунки грошових потоків у межах групи договорів, які включають очікувані Компанією страхові премії, страхові вимоги, аквізиційні витрати та інші видатки, зкориговані для відображення строків і невизначеності таких сум, із коригуванням на визначений нефінансовий ризик.
До грошових потоків в межах договору належать:
▪ премії (в тому числі коригування премій і частки премії), що надійшли від держателя страхового полісу, а також будь-які додаткові грошові потоки, обумовлені такими преміями;
▪ платежі держателеві страхового полісу (або від його імені), включаючи страхові виплати, які вже було заявлено, але ще не оплачені (тобто заявлені страхові виплати), страхові виплати за подіями, що відбулися,але вимоги про їх здійснення не було заявлено, а також усі майбутні страхові виплати, стосовно яких Компанія має суттєві зобов’язання;
▪ платежі держателеві страхового полісу (або від його імені), розмір яких змінюється залежно від доходності базових статей;
▪ розподіл аквізиційних грошових потоків, що можуть бути віднесені на портфель, до якого належить договір;
▪ витрати на розгляд вимог про страхові виплати (тобто витрати, яких Компанія зазнає при з’ясуванні обставин, обробці та прийнятті рішень щодо вимог про страхові виплати за чинними договорами страхування, включаючи винагороди юристам та оцінювачам збитків, а також внутрішні витрати на з’ясування обставин щодо вимог про страхові виплати й обробку платежів за такими вимогами);
▪ витрати, яких зазнає Компанія при наданні контрактних вигід у не грошовій формі;
▪ витрати на адміністрування та супровід договорів страхування – наприклад, витрати на виставлення рахунків на сплату премій і обробку змін у договорах. Такі витрати мають включати в себе також регулярні комісії, які, як очікується, доведеться сплачувати посередникам, якщо певний держатель страхового полісу продовжує сплачувати премії в межах страхового договору;
▪ податки, що справляються за операціями (зокрема, податки на премії), та збори (зокрема збори в гарантійний фонд), які виникають безпосередньо з наявних страхових договорів або можуть бути віднесені на них на обґрунтованій і послідовній основі;
▪ платежі, які здійснює Компанія від імені держателя страхового полісу, пов’язані з виконанням зобов’язань держателя полісу, а також пов’язані з цим надходження;
▪ потенційні надходження грошових коштів від відшкодування (наприклад від утилізації та суброгації) за мабутніми вимогами, передбачені наявними договорами страхування, а також – у тому обсязі, в якому вони не відповідають критеріям визнання їх окремими активами;
▪ потенційні надходження грошових коштів відвідшкодувань за минулими вимогами;
▪ частка фіксованих і змінних накладних витрат (як то витрат на бухгалтерський облік, роботу з персоналом, інформаційні технології та інформаційну підтримку, амортизацію, оренду, обслуговування та оплату комунальних послуг), що може бути безпосередньо віднесена на виконання договорів страхування. Такі накладні витрати відносяться на групи договорів страхування із використанням систематичних і раціональних методів, які послідовно застосовуються до всіх витрат, що мають аналогічні характеристики;
▪ будь-які інші витрати, що конкретно можуть бути віднесені на держателя страхового полісу згідно з умовами договору страхування.
До грошових потоків, які не враховуються під час оцінювання грошових потоків, що виникають у разі виконання Компанією наявного договору страхування належать:
▪ грошові потоки (платежі та надходження), що виникають за утримуваними контрактами перестрахування;
▪ грошові потоки,що можуть виникати за майбутніми договорами страхування, тобто грошові контракти за межами наявних контрактів;
▪ грошові потоки, пов’язані з витратами, які неможливо віднести безпосередньо на портфель договорів страхування, наприклад, витрати на розробку продуктів, навчання, тощо. Такі витрати визнаються в прибутку або збитку при їх понесенні;
▪ грошові потоки, що виникають унаслідок аномальних обсягів марно витрачених на виконання договору трудових та інших ресурсів. Такі витрати визнаються в прибутку або збитку приїх понесенні;
▪ платежі за податком на прибуток та надходження по них, здійснені або одержані Компанією від її імені. Такі платежі та надходження визнаються, оцінюються й подаються окремо з застосуванням МСБО 12 «Податки на прибуток»
Випущені договори страхування
Первісна оцінка
При первісному визнанні кожної групи страхових договорів балансова вартість зобов’язання на залишок покриття оцінюється як премії, отримані про первісному визнанні, мінус будь-які аквізиційні грошові потоки, віднесені на цю групу, з коригуванням на будь-які суми, раніше визнані щодо грошових потоків, пов’язаних з такою групою (включаючи активи за аквізиційними грошовими потоками). Компанія відносить на майбутні періоди і амортизує аквізиційні грошові потоки за всіма групами договорів, за винятком випадків, коли контракти є обтяжливими. Коригування на визначений нефінансовий ризик розраховується лише при оцінці зобов’язання за страховими вимогами.
У разі наявності ознак того, що група договорів є обтяжливою, Компанія визнає збиток у складі витрат на страхові послуги у звіті про прибуток чи збиток та інший сукупний дохід і збільшує зобов’язання на залишок покриття, якщо поточна оціночна сума грошових потоків виконання, що стосується залишку покриття, перевищує балансову вартість зобов’язання на залишок покриття. Сума такого перевищення визнається компонентом збитку у складі зобов’язання на залишок покриття з відображенням у зобов’язаннях за страховими договорами у звіті про фінансовий стан.
Подальша оцінка
Балансова вартість групи страхових договорів на кожну звітну дату – це сума зобов’язань на залишок покриття і зобов’язань за страховими вимогами. При подальшій оцінці балансова вартість зобов’язань на залишок покриття збільшується на суму отриманих премій, а амортизація аквізиційних грошових потоків визнається як витрати і зменшується на суму, визнану як дохід від наданих страхових послуг та будь-які додаткові аквізиційні грошові потоки, віднесені після первісного визнання.
Зобов’язання за страховими вимогами включає грошові потоки виконання щодо збитків за страховими вимогами і витратами, які ще не сплачені, включаючи страхові вимоги, які виникли, але не заявлені. Зобов’язання відображає коригування на не фінансовий ризик і вартість грошей у часі, оскільки розрахунковий період за деякими страховими договорами Компанії, випущеними й оціненими згідно з підходом на основі розподілу премії, може перевищувати один рік.
У кожному періоді Компанія переоцінює компонент збитків за тим самим алгоритмом розрахунку, що й при первісному визнанні, і відображає зміни шляхом коригування компоненту збитків, поки компонент збитків не зменшено до нуля, а суму таких коригувань визнає у складі витрат на страхові послуги.
Зобов’язання за страховими вимогами
На звітну дату розрахунок зобов’язань за страховими вимогами здійснюється наступним чином:
▪ здійсненням оцінки загального резерву збитків (як суми резерву заявлених, але не виплачених збитків та резерву збитків, що виникли, але не заявлені) методами трикутників в розрізі однорідних груп ризиків (видів страхування);
▪ здійсненням оцінки резерву (прямих та непрямих) витрат на врегулювання;
▪ здійсненням оцінки резерву під очікувані регреси;
▪ здійсненням дисконтування;
▪ здійсненням корегування на нефінансовий ризик;
▪ здійсненням алокування майбутніх грошових потоків (виплати, витрати на врегулювання, регрес).
Утримувані договори перестрахування
Первісна оцінка. При первісномувизнанні кожної рупи утримуваних договорів перестрахування балансова вартість активу на залишок покриття оцінюється у розмірі премій, переданих у перестрахування при первісному визнанні, з коригуванням на комісійні винагороди за передачу в перестрахування, які не залежать від страхових вимог, та будь-які суми, раніше визнані щодо грошових потоків за цією групою договорів. За контрактами, що оцінюються з використанням підходу на основі розподілу премії, коригування на визначений нефінансовий ризик розраховується лише при оцінці активу за страховими вимогами.
У разі наявності обтяжливої групи базових базових договорів створюється компонент відшкодування збитків щодо групи уипмуваних договорів перестрахування, за допомогою якого здійснюється коригування активу на залишок покриття і визначаються суми, що у подальшому подаються у звіті про прибуток чи збиток та інший сукупний дохід у складі чистого результату перестрахування як сторно відшкодування збитків і вилучаються з вартості перестрахування.
Подальша оцінка.
Балансова вартість групи утримуваних договорів перестрахування на кожну звітну дату є сумою активу на залишок покриття та активу за страховими вимогами. При подальшій оцінці балансова вартість активу на залишок покриття збільшується на суму сплачених премій і зменшується на суму, визнану як вартість перестрахування стосовно отриманих послуг. За договорами, що оцінюються згідно з підходом на основі розподілу премії, актив за страховими вимогами оцінюється аналогічно активу за страховими вимогами за загальною моделлю оцінки і відображає коригування на не фінансовий ризик та вартість грошей у часі, оскільки розрахунковий період за деякими утримуваними компанією договорами перестрахування, які оцінюються згідно з підходом на основі розподілу премії, перевищує один рік.
Відображення у Звіті про прибуток чи збиток та інший сукупний дохід
Дохід від страхування
За договорами, що оцінюються згідно з підходом на основі розподілу премій, компанія визнає дохід від страхування на основі очікуваного надходження премій та із плином часу протягом періоду покриття за групою договорів.
Витрати на страхові послуги
Витрати на страхові послуги, понесені за страховими контрактами, визнаються у звіті про прибуток чи збиток та інший сукупний дохід у тому періоді, в якому вони понесені, і включають збитки за страховими вимогами (за вирахуванням сум отриманих регресів), інші витрати на страхові послуги, амортизацію аквізиційних витрат, збитки і сторно збитків за обтяжливими контрактами, а також збитки та сторнування збитків від знецінення активів за аквізиційними грошовими потоками.
Чистий результат перестрахування
Чистий результат перестрахування складається з вартості перестрахування за вирахуванням відшкодування витрат на страхові послуги перестраховиками. Вартість перестрахування изначається у звіті про прибуток чи збиток та інший сукупний дохід у тому періоді, в якому послуги отримано від перестраховика протягом періоду покриття. Відшкодування витрат на страхові послуги, отримані від пере страховиків, визнаються у звіті про прибуток чи збиток та інший сукупний дохід у тому періоді, в якому відшкодовані страхові вимоги та інші витрати на страхові послуги, включаючи будь-які зміни очікувань щодо цих сум, а також відшкодування та сторно відшкодування компоненту збитків. Формування компоненту відшкодування збитків і подальше збільшення або зменшення компоненту відшкодування збитків, пов’язанне з майбутніми послугами, відображаються у складі чистого результату перестрахування.
Чисті фінансові доходи або витрати від договорів страхування і утримуваних договорів перестрахування
Чисті фінансові доходи або витрати від договорів страхування і утримуваних договорів перестрахування, які подані у звіті про прибуток чи збиток та інший сукупний дохід, складається зі змін у балансовій вартості договорів страхування і договорів перестрахування внаслідок впливу вартості грошей у часі. Фінансові доходи і витрати від договорів страхування і утримуваних договорів перестрахування виникають у зв’язку із впливом дисконтування грошових потоків виконання у складі активу за страховими вимогами та зобов’язаннями за страховими вимогами з використанням поточних ставок дисконту. |
| Розкриття інформації про дохід від страхових премій |
Валова сума отриманих доходів за 1 кв 2025 року та за 1 кв 2024 року представлена таким чином:
тис.грн.
За 1 кв 2025 р. За 1 кв 2024 р.
Доходи за договорами страхування 176 324 117 356
Інші доходи, пов’язані з операційною діяльністю 4 888 8 962
Інші доходи 0 9 425
Всього: 181 212 135 743
Витрати на страхові послуги за випущеними договорами страхування
За 1 кв 2025 року та за 1 кв 2024 року склали:
тис.грн.
За 1 кв 2025 р. За 1 кв 2024 р.
Страхові відшкодування 77 139 41 748
Амортизовані аквізиційні витрати 50 216 29 686
Витрати, пов’язані з регулюванням страхових випадків, звітного періоду 2 067 879
Витрати, що відносяться до собівартості страхування 23 441 31 578
Податок на дохід від страхових премій 7 810 3 484
Всього витрати на страхові послуги за договорами страхування 160 673 107 375
Випущені договори страхування, що є зобов’язаннями
тис. грн.
На 31.03.2025 р. На 31.12.2024 р.
Всього: 335 252 262 831
у тому числі:
Зобов’язання за страховими вимогами 96 376 80 301
Зобов’язання на залишок покриття 238 876 182 530
Перевірка адекватності технічних резервів здійснюється Страховиком у відповідності до «Положення про порядок формування страховиками технічних резервів» №203 від 29.12.2023р.
Перевірка адекватності технічних резервів проводиться на кожну звітну дату.
Перевірка адекватності сформованих технічних резервів є визначенням достатності визнаних технічних резервів для майбутніх страхових виплат (страхових відшкодувань) за договорами та витрат, пов’язаних із виконанням таких договорів.
Перевірка адекватності технічних резервів здійснюється за договорами, за якими на дату проведення такої перевірки діють зобов’язання Страховика щодо здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) у разі настання страхового випадку.
Для перевірки адекватності страхових зобов’язань залучають суму майбутніх грошових потоків за договорами. Дисконтування грошових потоків для договорів строком до одного року включно не застосовується.
Перевірка адекватності технічного резерву здійснюється на рівні агрегування не вищому, ніж рівень агрегування, на якому здійснювався розрахунок відповідного технічного резерву.
Перевірка адекватності технічних резервів передбачає порівняння розміру найкращої оцінки сформованого технічного резерву з сумою майбутніх грошових потоків за договорами, а саме вартістю майбутніх страхових виплат (страхових відшкодувань) за договорами та витрат на ведення справи за договорами.
Доходи від реалізації регресних вимог та суброгацій не включаються до майбутніх грошових потоків. Інвестиційний дохід не включається до майбутніх грошових потоків.
Оцінка майбутніх грошових потоків здійснюється на підставі обґрунтованих даних за період не менше ніж вісім кварталів та не більше ніж 28 кварталів до дати проведення перевірки.
Страховик, якщо для здійснення оцінки майбутніх грошових потоків портфеля договорів немає даних за вісім кварталів до дати проведення перевірки, за умови, що отримані страхові премії за попередні чотири квартали за цим портфелем договорів становлять менше 10% від розміру страхових премій за всіма когортами / класами страхування страховика і становлять менше 10 мільйонів гривень, не здійснює перевірку адекватності технічних резервів за цим портфелем договорів.
Страховик під час здійснення перевірки адекватності резерву премій визнає різницю (нестачу сформованого резерву премій) як додаткове зобов’язання в резерві премій (змінюючи відповідно резерв незароблених премій та/або компонент збитку), якщо за результатом перевірки адекватності страхових зобов’язань розмір резерву премій є меншим від суми майбутніх страхових виплат (страхових відшкодувань) за договорами та витрат на ведення справи за договорами, а також розкриває інформацію про визнання такого додаткового зобов’язання в резерві премій у звітних даних за період, у якому було здійснено таке визнання.
Страховик перевіряє адекватність страхових зобов’язань щодо таких сформованих резервів:
1) резерв премій;
2) резерв заявлених, але не виплачених збитків, якщо резерв збитків, які виникли, але не заявлені, формувалися методом фіксованого відсотка;
3) резерв збитків, які виникли, але не заявлені, що формувався методом фіксованого відсотка.
Страховик не здійснює перевірку адекватності страхових зобов’язань щодо резерву заявлених, але не виплачених збитків та резерву збитків, які виникли, але не заявлені, якщо резерв збитків, які виникли, але не заявлені, формувався згідно з вимогами пункту 80 глави 14 розділу IV «Положення про порядок формування страховиками технічних резервів» №203 від 29.12.2023р., або одним з актуарних методів, визначених у пункті 82 глави 14 розділу IV цього Положення.
Страховик перевіряє достатність резервів збитків (резерву заявлених, але не виплачених збитків, та резерву збитків, які виникли, але не заявлені) на звітну дату (включаючи розмір витрат на врегулювання збитків у складі резервів збитків) за кожним класом страхування / лінією бізнесу (відповідно до рівня, на якому здійснювався розрахунок відповідного виду технічного резерву) на попередні звітні дати (“ран-оф” тест) у відповідності до вимог «Положення про порядок формування страховиками технічних резервів» №203 від 29.12.2023р.
Перевірка достатності резервів збитків (“ран-оф” тест) здійснюється Страховиком щодо резервів збитків, сформованих на останній день кожного з восьми кварталів, що передують звітній даті.
З метою перевірки достатності резервів збитків на попередню звітну дату (“ран-оф” тест) Страховик здійснює порівняння:
1) розміру найкращої оцінки резерву збитків на цю дату (за вирахуванням суми очікуваних регресів на цю дату) із сумою здійснених після цієї дати страхових виплат (страхових відшкодувань) за страховими випадками, що сталися до попередньої звітної дати (за вирахуванням отриманих після цієї дати регресів за такими випадками) та розміру найкращої оцінки резерву збитків за такими страховими випадками на звітну дату (за вирахуванням суми очікуваних регресів на звітну дату);
2) суми розміру найкращої оцінки резерву збитків та маржі ризику в складі резерву збитків на цю дату (за вирахуванням суми очікуваних регресів на цю дату) із сумою здійснених після цієї дати страхових виплат (страхових відшкодувань) за страховими випадками, що сталися до попередньої звітної дати (за вирахуванням отриманих після цієї дати регресів за такими випадками) та суми розміру найкращої оцінки резерву збитків та маржі ризику у складі резерву збитків за такими страховими випадками на звітну дату (за вирахуванням суми очікуваних регресів на звітну дату).
З метою формування резервів збитків у достатньому розмірі Страховик вносить зміни до методів їх формування, якщо перевірка достатності резервів збитків, сформованих на попередні звітні дати, за кожним класом страхування / лінією бізнесу вказує на дефіцит таких резервів на три попередні звітні дати поспіль з восьми кварталів, що передують даті розрахунку. Страховик не змінює методи формування у випадках, передбачених «Положенням про порядок формування страховиками технічних резервів» №203 від 29.12.2023р.
У наданій звітності за підсумками діяльності Товариства у 1 кварталі 2025 році встановлена необхідність у додатковому резервуванні для лінії бізнесу A2 «Здоров’я (медичне страхування)» та лінії бізнесу А3 «ОСЦПВ». Критерієм необхідності додаткового резервування є той факт, що значення комбінованого коефіцієнта збитковості, розрахованого згідно з вимогами додатка 4 до Положення про порядок формування страховиками технічних резервів (Постанова Правління НБУ №203 від 29 грудня 2023 року), рівне або перевищує 100%. З метою додаткового резервування було розраховано відповідний Компонент збитку. Методом розрахунку Компонента збитку обрано «Спрощений підхід до розрахунку найкращої оцінки резерву премій та маржі ризику для обтяжливих договорів», представлений у додатку 4 зазначеного Положення. Підстава застосування цього методу розрахунку встановлена пунктом 60 глави 10 розділу ІІІ зазначеного Положення: «Страховик для цілей визначення компонента збитку має право застосувати спрощений підхід до розрахункунайкращої оцінки резерву премій та маржі ризику для обтяжливих договорів, опис якого наведено в додатку 4 до цього Положення.».
Розрахункове значення компонента збитку для лінії бізнесу A2 «Здоров’я (медичне страхування)» склало 3 526,90 тис. грн., для лінії бізнесу A3 «ОСЦПВ» - 5 508,35 тис. грн. Загальний розмір компонента збитку як складової резерву премій склав 9 035,25 тис. грн. |
| Розкриття інформації про нематеріальні активи |
Нематеріальний актив – немонетарний актив, який не має фізичної субстанції та може бути ідентифікований. Немонетарний актив є ідентифікованим, якщо він:
- може бути відокремлений, тобто його можна відокремити або відділити від Компанії продати, передати, ліцензувати, здати в оренду або обміняти індивідуально або разом з пов’язаним з ним контрактом, ідентифікованим активом чи зобов’язанням, незалежно від того, чи має Компанія намір зробити це, або
- виникає внаслідок договірних або інших юридичних прав, незалежно від того, чи можуть вони бути передані або відокремлені від Компанії або ж від інших прав та зобов’язань.
Компанія контролює актив, якщо він має повноваження отримувати майбутні економічні вигоди, що надходять від основного ресурсу, та обмежувати доступ інших до цих вигід.
Майбутні економічні вигоди, які надходять від нематеріального активу, можуть включати дохід від продажу продукції чи послуг, скорочення витрат або інші вигоди, які є результатом використання активу суб’єктом господарювання.
Компанія обліковує нематеріальні активи окремими групами по об’єктно. До складу нематеріальних активів відносяться:
- інтелектуальна власність;
- майнові права, права користування природними ресурсами;
- інші нематеріальні активи;
- гудвіл.
Компанія після первісного визнання відображає нематеріальний актив за його собівартістю за вирахуванням будь-якої накопиченої амортизації та будь-яких накопичених збитків від зменшення корисності.
Компанія амортизує нематеріальний актив з визначеним строком корисної експлуатації, тоді як нематеріальний актив з невизначеним строком корисної експлуатації – не амортизується.
Амортизація нематеріальних активів проводиться за прямолінійним методом.
Ліцензії на впровадження страхової діяльності є активами з невизначеним строком використання, тому їх облік здійснюється без нарахування амортизації.
Під час проведення річної інвентаризації проведено тестування основних засобів та нематеріальних активів на предмет зменшення корисності. Ознак зменшення корисності не виявлено.
Нематеріальні активи на 31 березня 2025 року :
тис.грн.
Групи нематеріальних активів Залишок на 31.12.2024 Надійшло за 1 кв 2025 р. Переоцінка (дооцінка +,уцінка -) Вибуло за 1 кв 2025 р. Нараховано амортизації за 1 кв 2025 р. Втрати від змен-шення корис-ності Інші зміни за 1 кв 2025 р. Залишок на 31.03.2025 р.
первісна (переоцінена) вартість Знос первісної (пе-реоціне-ної) вартості зносу первісна (переоці
нена) вартість знос первісної (пе-реоціне-ної) вартості зносу первісна (переоцінена) вартість знос
1 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15
Права на об’єкти промислової власності 41 33 0 0 0 0 0 0 0 0 0 41 33
Авторське право та суміжні з ними права 830 660 0 0 0 0 11 0 0 0 830 671
Інші нематеріальні активи 345 159 110 0 0 119 119 104 0 0 0 336 144
Разом
1216 852 110 0 0 119 119 115 0 0 0 1207 848
Нематеріальні активи на 31 грудня 2024 р.:
тис.грн.
Групи нематеріальних активів Залишок на 31.12.2023 Надійшло за 2024 р. Переоцінка (дооцінка +,уцінка -) Вибуло за 2024 р. Нараховано амортизації за 2024 р. Втрати від змен-шення корис-ності
первісна (переоцінена) вартість Інші зміни за 2024 р. Залишок на 31.12.2024 р.
первісна (переоцінена) вартість Знос первісної (пе-реоціне-ної) вартості зносу первісна (переоці
нена) вартість знос Знос зносу первісної (пе-реоціне-ної) вартості зносу
1 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15
Права на об’єкти промислової власності 41 33 0 0 0 0 0 0 0 0 0 41 33
Авторське право та суміжні з ними права 728 621 102 0 0 0 0 39 0 0 0 830 660
Інші нематеріальні активи 876 132 365 0 896 276 303 0 0 0 345 159
Разом 1645 786 467 0 0 896 276 342 0 0 0 1216 852 |
| Розкриття інформації про інвестиції, що обліковуються за методом участі в капіталі |
Фінансові інструменти, що оціюються за методом участі в капіталі
Метод участі в капіталі – це метод обліку, за яким Компанія інвестицію первісно визнає за собівартістю, а потім коригує відповідно до зміни частки інвестора в чистих активах об’єкта інвестування після придбання. Прибуток чи збиток інвестора включає частку інвестора в прибутку чи збитку об’єкта інвестування, а інший сукупний дохід інвестора включає його частку в іншому сукупному доході об’єкта інвестування.
Всього фінансових інвестицій в дочірні та асоційовані підприємства, що обліковуються за методом участі в капіталі:
тис.грн.
Вид ЦП
На 31.03.2025 На 31.12.2024
Всього: 33 545 33 560
акції 33 545 33 560
Фінансовий результат за участю в капіталі -15 -26
Управлінський персонал Компанії не має наміру щодо продажу вказаних цінних паперів. |
| Розкриття інформації про інвестиції за винятком тих, що обліковуються за методом участі в капіталі |
Всього фінансових інвестицій наявних для продажу, які обліковуються за справедливою вартістю, що оцінюється за біржовими котируваннями
тис. грн.
Вид ЦП Справедлива вартість
Всього: 99 99
акції 99 99
Зміна справедливої вартості - -
Оцінки справедливої вартості інших фінансових інвестицій проводились на підставі біржових котирувань за попередній звітний період та на підставі вчинених правочинів поза фондовою біржею. |
| Розкриття інформації про статутний капітал |
Інформація про сформований статутний капітал
Статутний капітал станом на 31 березня 2025 року та 31 грудня 2024 року представлений таким чином:
На 31.03.2025 р. На 31.12.2024 р.
Кількість акцій Частка,% Сума, тис.грн Кількість акцій Частка,% Сума, тис.грн
ПАТ «ЗНКІФ «КАСКАД – ІНВЕСТ», Україна 183205 49,900039 25 649 183205 49,900039 25 649
Устименко Андрій Володимирович 367 0,099960 51 367 0,099960 51
Буряк Сергій Васильович 91786 25,00 12 850 91786 25,00 12 850
Буряк Олександр Васильович 91786 25,00 12 850 91786 25,00 12 850
Всього: 367 144 100,00 51 400 367 144 100,00 51 400
Зареєстрований і повністю сплачений статутний капітал Компанії на 31.03.2025 року складає 51 400 тис. грн. і складається з 367 144 простих акцій номінальною вартістю 140 грн. за 1 акцію.
Усі акції мають рівні права голосу, права на отримання дивідендів та повернення капіталу.
У поточному періоді дивіденди не нараховувалися. |
| Розкриття інформації про оренду |
З 01 січня 2019 року вступив в дію МСФЗ 16 «Оренда» (надалі - МСФЗ 16) і стає обов’язковим до застосування з цієї дати. МСФЗ 16 був випущений в січні 2016 року і замінює собою МСФЗ 17 «Оренда».
МСФЗ 16 вимагає, щоб усі договори оренди визнавались в балансі. Компанія як орендар, на дату початку оренди, визнає актив з права користування та орендне зобов’язання. Актив з права користування оцінюється за собівартістю. Після дати початку оренди актив з права користування, оцінює за моделлю собівартості з вирахуванням будь-якої накопиченої амортизації та будь-яких накопичених збитків внаслідок зменшення корисності, та з коригуванням на будь-яку переоцінку орендного зобов’язання. Якщо оренда передає право власності, то Компанія нараховує амортизацію активу з права користування за прямолінійним методом з дати початку оренди до більш ранньої з двох таких дат:
- кінець строку корисного використання активу з права користування;
- кінець строку оренди.
Строк оренди, визначений Компанією відповідно додоговору оренди, складається з періоду оренди разом з періодами, які охоплюються можливістю продовження оренди у випадку, якщо Компанія обгрунтовано впевнена втому, що реалізує таку можливість. Для орендних договорів з невизначеним строком Компанія прирівнює тривалість договору до економічного корисного строку експлуатації необоротних активів, якірозміщені у орендованому приміщенні та фізично поєднані з ним, або ж прирівнює тривалість договорудо середнього типового строку договору відповідного договору оренди. Той самий економічний строк експлуатації застосовується для визначення строків амортизації активу з права користування. Розрахункові строки експлуатації активу з права користування збігаються з періодом оренди.
На дату початку оренди, Компанія оцінює зобов’язання за договором оренди в сумі теперішньої
вартості орендних платежів, ще не сплачених на таку дату. Компанія дисконтує орендні платежі,
застосовуючи відсоткову ставку, яка передбачена договором оренди. Якщо таку ставку не можна легко визначити, Компанія застосовує додаткову ставку запозичення орендаря. Для інформації по ставкам запозичень Компанія використовує ставки рефінансування з сайту Національного банку України або інші загальнодоступні ресурси.
Подальша оцінка зобов’язань.
Компанія після дати початку оренди оцінює розрахунки по оренді наступним чином:
- збільшуючи балансову вартість для відображення відсотків по зобов’язанням з оренди;
- зменшуючи балансову вартість для відображення здійснених орендних платежів;
- переоцінюючи балансову вартість для відображення переоцінки або модифікації договорів оренди, або для відображення переглянутих в договірному порядку фіксованих орендних платежів.
Відсотки за зобов’язаннями з оренди в кожному періоді протягом терміну оренди визнаються в сумі, яка розраховується з незмінної періодичної процентної ставки на залишок зобов’язання з оренди через використання субрахунку для відображення поточної частини орендних зобов’язань. Після дати початку оренди Компанія визнає в фінансових витратах відсотки по зобов’язанням з оренди, а змінні орендні платежі, не включені в оцінку зобов’язання з оренди – у собівартості, адміністративних чи збутових витратах залежно від цільового використання активів аналогічно з амортизації активів з права користування. Витрати по змінним платежам визнаються в періоді, в якому настає подія або умова, що призводить до здійснення таких платежів.
Чергові виплати з орендної плати відображаються через окремий субрахунок поточних розрахунків за довгостроковими зобов’язаннями. Платежі з операційної оренди визнаються у прибутку або збитку за прямолінійним методом протягом дії договорів оренди. Заохочення за договорами оренди, визнаються як невід’ємна частина загальних витрат за орендою протягом періодів дії договорів оренди.
Переоцінка зобов’язань.
Орендне зобов’язання переоцінюється, якщо виконується будь-яка з таких двох умов: або змінився
строк оренди, або змінилася оцінка можливості придбання базового активу. Переоцінка здійснюється
шляхом дисконтування переглянутих орендних платежів з використанням переглянутої ставки дисконту.
Також, якщо наявна модифікація оренди, яка обліковується як окрема оренда, орендар має переоцінити орендне зобов’язання шляхом коригування активу з права користування.
Компанія не визнає актив з права користування та орендні зобов’язання до оренди зі строком 12
місяців або менше, та оренди, за якою базовий актив є малоцінним. Орендні платежі з такою орендою, визнаються у звіті про сукупний дохід як витрати на прямолінійній основі протягом строку оренди. |
| Розкриття інформації про ринковий ризик |
Цілі та політика управління ризиками
У Товаристві створено організаційну структуру управління ризиками, яка забезпечує чіткий розподіл функцій, обов'язків і повноважень між усіма суб'єктами системи управління ризиками та працівниками Товариства. Ця структура передбачає їхню відповідальність згідно з визначеним розподілом.
Для забезпечення безперебійності функціонування системи управління ризиками, Товариство врахувало необхідність взаємозаміни працівників. Кількість кваліфікованих і досвідчених працівників відповідає потребам організаційної структури, напрямам діяльності та профілю ризику Товариства.
Функції, обов'язки, повноваження та відповідальність кожної особи, включаючи їхню участь в управлінні ризиками та забезпечення належного звітування, визначені у відповідних посадових інструкціях. Також визначено механізми та відповідальних осіб для забезпечення ефективного обміну інформацією між структурними підрозділами та працівниками Товариства з питань управління ризиками на всіх організаційних рівнях.
Основні суб'єкти системи управління ризиками Товариства:
1. Наглядова Рада
2. Правління Товариства
3. Підрозділи, безпосередньо залучені до процесу надання страхових послуг (бізнес-підрозділи та підрозділи підтримки діяльності страховика)
4. Головний ризик-менеджер
5. Головний комплаєнс-менеджер
6. Відповідальний актуарій
7. Головний внутрішній аудитор
Основні завдання системи управління ризиками Товариства:
Система управління ризиками Товариства забезпечує:
1. Ефективне функціонування системи управління ризиками.
2. Моніторинг системи управління ризиками.
3. Моніторинг профілю ризику Товариства.
4. Детальне звітування про ризики, притаманні діяльності Товариства.
5. Виявлення та оцінку ризиків, що виникають у діяльності Товариства.
6. Надання рекомендацій щодо вжиття заходів, спрямованих на уникнення та мінімізацію наслідків виявлених ризиків.
7. Визначення потреби у капіталі та дотримання інших пруденційних вимог.
Основні функції системи управління ризиками, що реалізуються в Товаристві:
1. Забезпечення практичних заходів з ефективного функціонування системи управління ризиками, просування та підтримки культури управління ризиками в Товаристві.
2. Вдосконалення системи управління ризиками та надання допомоги керівникам Товариства та іншим підрозділам Товариства з метою ефективного функціонування системи управління ризиками у Товаристві.
3. Здійснення моніторингу системи управління ризиками.
4. Забезпечення своєчасного виявлення, вимірювання (оцінки), моніторингу, контролю та звітування щодо ризиків, визначених у внутрішніх документах Товариства, та нових ризиків (потенційних, поки не виявлених), включаючи ризики, що виникають у зв’язку з політикою винагороди та іншими заохоченнями.
5. Розроблення та підтримка в актуальному стані методик, інструментів та моделей, що використовуються Товариством для вимірювання (оцінки) ризиків.
6. Забезпечення моніторингу, контролю наближення величини ризиків до лімітів ризиків, надання рекомендацій Наглядовій раді та Правлінню Товариства та/або ініціювання рішень уповноважених органів щодо вжиття заходів для попередження їх порушень, пом’якшення ризиків та/або їх уникнення.
7. Підготовка та подання звітів щодо ризиків Наглядовій раді, Правлінню та іншим користувачам, які приймають рішення відповідно до внутрішніх документів з питань системи управління ризиками, та консультування керівників Товариства з питань управління ризиками, включаючи стратегічні питання.
8. Складання профілю ризиків Товариства, здійснення вимірювання ризиків, здійснення його моніторингу та стрес-тестування (відповідно до внутрішніх рішень Товариства).
9. Забезпечення координації роботи з питань управління ризиками між структурними підрозділами/працівниками Товариства.
10. Розроблення, участь у розробленні внутрішніх документів Товариства з питань управління ризиками.
11. Інформування Наглядової ради та Правління Товариства щодо порушень лімітів ризиків, ризик-апетиту Товариства.
12. Виконання завдань, визначених у внутрішніх документах Товариства (включаючи стратегію та політику управління ризиками).
13. Визначення потреби у капіталі та дотримання інших пруденційних вимог Товариством.
Функції з управління ризиками безпосередньо покладено на Головного ризик-менеджера – Пєхотіну Людмилу Сергіївну. Головний ризик-менеджер підзвітний Правлінню Товариства та Наглядовій Раді Товариства з питань функціонування системи управління ризиками, рівня ризиків Товариства та ефективності вжитих заходів з управління ризиками. Звітування здійснюється у встановленому внутрішніми документами Товариства порядку та з визначеною періодичністю.
Найбільший обсяг операцій Товариства пов’язаний з наданням страхових послуг з ризикових видів страхування та врегулюванням страхових випадків, тому на Товариство діють всі види ризиків, які визначені законодавчо та відносяться до страхового ринку non-life.
Відповідно до законодавства України щодо вимог до системи управління ризиками страховика, Товариство ідентифікує наступний перелік ризиків (підгруп ризиків) у своїй діяльності що є найбільш релевантними поточній діяльності Товариств:
Андерайтинговий ризик (крім страхування здоров'я) та Андерайтинговий ризик зі страхування здоров’я:
- Ризик недостатності премій;
- Ризик недостатності резервів;
- Ризик катастроф.
Кредитний ризик (Ризик дефолту):
- Ризик дефолту банків;
- Ризик дефолту перестраховиків;
- Ризик дефолту страхувальників.
Ринковий ризик:
- Валютний ризик;
- Майновий ризик;
- Ризик відсоткової ставки.
Операційний ризик:
- Ризик зовнішнього середовища;
- Ризик інформаційних систем;
- Ризик інформаційної безпеки;
- Ризик персоналу;
Юридичний ризик.
Репутаційний ризик.
Стратегічний ризик.
Комплаєнс-ризик:
- Ризик порушення вимог законодавства
- Ризик відсутності механізму виявлення та контролю конфліктів інтересів
- Ризик порушень кодексу корпоративної етики.
Перелік ризиків, які потребують мінімізації:
До трьох основних ризиків, які потребували особливої уваги щодо мінімізації, Товариство віднесло:
1. Андерайтингові ризики: Ймовірність недостатності премій та резервів для покриття страхових виплат, а також потенційні значні збитки від катастрофічних подій.
2. Ринковий ризик: Вплив коливань валютних курсів, цін на майно та відсоткових ставок на фінансовий стан Товариства.
3. Операційний ризик: Загрози, пов'язані із зовнішнім середовищем, збоями в інформаційних системах та порушеннями інформаційної безпеки, проблемами з персоналом та юридичними аспектами діяльності.
Заходи щодо пом’якшення наслідків прояву таких ризиків та стратегія страховика щодо зменшення вразливості до цих ризиків:
Товариство обрало принцип утримання неочікуваних збитків від ризиків, які воно приймало на себе. Для оцінки ризиків використовувалися ключові індикатори ризику (KRI), що дозволяло кількісно оцінювати ризики та здійснювати раннє виявлення негативних тенденцій.
Стратегія Товариства щодо зменшення вразливості до ключових ризиків включала наступні заходи:
• Уникнення неприйнятних операцій: Товариство виключало можливість проведення операцій, що могли призвести до порушення законодавства, анулювання ліцензій, сприяння легалізації незаконних доходів, порушення конфіденційності, внутрішнього шахрайства, недоліків інформаційної безпеки та порушення фізичної безпеки працівників.
• Встановлення допустимого рівня ризику та ризик-апетиту: На основі планових показників та цілей було визначено допустимий рівень ризику та ризик-апетит, виходячи з припущення про безперервність діяльності та необхідності дотримання пруденційних нормативів (зокрема, вимог до капіталу платоспроможності та мінімального капіталу).
• Розподіл допустимого рівня ризику та ризик-апетиту за видами ризиків: Загальна величина допустимого рівня ризику та ризик-апетиту розподілялася за видами ризиків пропорційно їх частці, визначеній з урахуванням експертних припущень та цілей Товариства. Ризик ліквідності не включався до сукупного показника, оскільки втрати за ним не покриваються за рахунок капіталу.
• Врахування макроекономічних факторів та ринкових тенденцій: При формуванні планових показників враховувалися прогнози щодо макроекономічних змін, розвитку страхового ринку, змін у законодавстві та динаміки фактичних показників діяльності Товариства.
• Використання якісних показників для комплаєнс-ризику: Ризик-апетит до комплаєнс-ризику оцінювався за допомогою якісних показників з урахуванням наявної інформації, професійних суджень та припущень.
• Встановлення допустимого рівня регулятивного капіталу: Допустимий рівень ризику визначався з допущенням прийнятного відношення розміру прийнятного регулятивного капіталу до розміру капіталу платоспроможності на рівні 120%.
• Моніторинг та контроль: Головний ризик-менеджер, головний комплаєнс-менеджер та керівники структурних підрозділів здійснювали постійний моніторинг показників допустимого рівня ризику, ризик-апетиту, лімітів ризиків та KRI, а також контролювали їх відповідність поточним цілям Товариства. Будь-яка діяльність, що виходила за встановлені межі, підлягала детальному аналізу та звітуванню Наглядовій раді.
• Встановлення лімітів/обмежень: Розмір ризик-апетиту для управління певними суттєвими ризиками використовувався для встановлення лімітів та обмежень, що сприяло оперативному прийняттю управлінських рішень Правлінням та іншими колегіальними органами.
Таким чином, стратегія Товариства була спрямована на збалансоване прийняття ризиків з одночасним впровадженням ефективних заходів контролю та мінімізації потенційних негативних наслідків їх реалізації, що забезпечувало фінансову стійкість та досягнення стратегічних цілей.
«24» лютого 2022 року росія розпочала повномасштабне вторгнення на територію України. У зв’язку з цим наразі є суттєва невизначеність щодо подальшого стану економіки України. Враховуючи непередбачуваність та швидкий розвиток воєнних дій, важко оцінити загальний вплив на економіку. Наразі Уряд України визначив оборонну галузь та забезпечення соціальних виплат пріоритетними напрямками, при цьому не допускаючи дефолту зобов’язань по зовнішньому боргу. Бізнес продовжує працювати, наскільки це можливо за умов війни, та сплачувати податки, відповідно забезпечуючи необхідний для фінансової системи обіг грошових коштів. В таких умовах Компанія продовжує вести операційну діяльність. Остаточний результат зазначених обставин та їх поточні наслідки передбачити вкрай складно, проте вони можуть мати подальший негативний вплив на економіку України та бізнес Компанії. |
| Розкриття інформації про вартість чистих активів, які належать власникам одиниць |
Власниками істотної участі (у тому числі осіб, що здійснюють контроль за фінансовою установою) є:
- Публічне акціонерне товариство «Закритий не диверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «Каскад-Інвест» (код за ЄДРПОУ 35676886, місцезнаходження: 01032, місто Київ, вул. Саксаганського, буд. 115-А), яке володіє володіє 49,900039% акцій у статутному капіталі СТРАХОВОЇ КОМПАНІЇ «ББС ІНШУРАНС»;
- Хомутиннік Віталій Юрійович – кінцевий беніфіціар (опосередковано через - Публічне акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «Каскад-Інвест»), суттєва істотна участь складає 49,900039% акцій у статутному капіталі СТРАХОВОЇ КОМПАНІЇ «ББС ІНШУРАНС»;
- Буряк Сергій Васильович (Україна, ІПН 2419714992, місцезнаходження: вул. Телевізійна, буд. 4, кв. 28, м.Дніпро, 49005, Україна) , який володіє 25,00% у статутному капіталі СТРАХОВОЇ КОМПАНІЇ «ББС ІНШУРАНС»;
- Буряк Олександр Васильович (Україна, ІПН 2571010133, місцезнаходження: вул. Телевізійна, буд. 4, кв. 28, м.Дніпро, 49005, Україна) , який володіє 25,00% у статутному капіталі СТРАХОВОЇ КОМПАНІЇ «ББС ІНШУРАНС»;
СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ББС ІНШУРАНС» володіє 99,99 % акцій у статутному капіталі АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БРОКБІЗНЕС-ЖИТТЯ». |
| Розкриття інформації про непоточні активи або групи вибуття, класифіковані як утримувані для продажу |
В групі Необоротні активи, утримувані для продажу, та групи вибуття рахується автомобіль, який знаходився на окупованій території Херсонської області і був викрадений окупантами. Вартість автомобіля відображена в сумі ліквідаційної вартості 1 тис. грн. до закінчення процесу зняття даного транспортного засобу з реєстрації в органах МВС України.
Також в даній групі рахується автомобіль ГАЗ, призначений для продажу вартістю 130 тис. грн.
Компанія орендує офісні приміщення для розміщення відокремлених підрозділів за короткостроковими договорами оренди. Облік орендованих активів ведеться на позабалансовому рахунку. Витрати з оренди відносяться до періоду їх виникнення і обліковуються на рахунках витрат. |
| Розкриття інформації про цілі, політику та процеси щодо управління капіталом |
Управління капіталом
Відповідно до пп.2 п.3 ст.40 Закону України «Про страхування», незалежно від результатів розрахунку мінімального капіталу страховика, отриманих відповідно до частин першої і другої цієї статті, для цілей оцінки платоспроможності страховика розмір мінімального капіталу страховика не може становити менше ніж мінімальне абсолютне значення:
48 мільйонів гривень – для страховика, який отримав ліцензію на здійснення діяльності з прямого страхування за одним чи декількома з класів страхування 10, 11, 12, 13, 14, 15. Дана умова не включає діяльність із прямого страхування за класом страхування 13, за умови що ліцензія страховика на здійснення діяльності із страхування містить обмеження та/або особливості для цього класу, визначені нормативно-правовими актами Регулятора, які можуть давати підстави для застосування спрощеного підходу для розрахунку капіталу платоспроможності та мінімального капіталу.
СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ББС ІНШУРАНС» на 31.03.2025 року виконує вищезазначену норму Закону України «Про страхування».
За результатами складання регуляторної звітності за перший квартал 2025 року, Товариство виявило, що прийнятний регулятивний капітал страховика для виконання вимог Постанови Правління Національного банку України від 29.12.2023р. № 201 в частині вимог до капіталу платоспроможності не перевищує 120 відсотків капіталу платоспроможності. про що негайно повідомило Національний банк України, надіславши лист Вих. № 840-02 від 19.03.2025р.
Одночасно з повідомленням регулятора, було повідомлено акціонерів Товариства, про необхідність додаткового фінансування діяльності для виконання вимог до капіталу платоспроможності.
Інформація про складові регулятивного капіталу страховика на 31.03.2025 року
№ з/п Складові регулятивного капіталу Сума, тис. грн
1 2 3
1 І. Сума надлишку прийнятних активів для цілей розрахунку регулятивного капіталу над зобов’язаннями страховика 112 259
2 1. Сума прийнятних активів страховика для розрахунку регулятивного капіталу 484 228
3 2. Загальна сума усіх зобов’язань і забезпечень страховика, крім позабалансових (визначена за даними регуляторного балансу страховика), без урахування: 371 969
4 1)субординованого боргу, врахованого у складі регулятивного капіталу страховика 0
5 2) суми зобов’язань інших, ніж зобов’язання за договорами страхування (перестрахування), що забезпечені активами страховика, у розмірі, що не перевищує суми такого забезпечення 0
6 IІ. Сума складових регулятивного капіталу першого рівня, капіталу другого рівня та капіталу третього рівня 97 736
7 1. Сума складових регулятивного капіталу першого рівня 89 851
8 2. Сума складових регулятивного капіталу другого рівня 7 885
9 3. Сума складових регулятивного капіталу третього рівня 0
10 ІІІ. Сума прийнятного регулятивного капіталу для виконання вимог до капіталу платоспроможності страховика з урахуванням вимог до пропорцій суми складових рівнів капіталу 112 259
11 1. Сума складових прийнятного регулятивного капіталу першого рівня 89 851
12 2. Сума складових прийнятного регулятивного капіталу другого рівня 22 408
13 3. Сума складових прийнятного регулятивного капіталу третього рівня 0
14 ІV. Сума прийнятного регулятивного капіталу для виконання вимог до мінімального капіталу з урахуванням вимог до пропорцій суми складових рівнів капіталу 99 451
15 1. Сума складових прийнятного регулятивного капіталу першого рівня 89 851
16 2. Сума складових прийнятного регулятивного капіталу другого рівня 9 600
Розмір капіталу платоспроможності визначений на основі страхових премій складає 133 563 тис. грн.
Розмір капіталу платоспроможності визначений на основі страхових виплат складає 48 382 тис. грн.
Мінімальний розмір капіталу товариства визначений Законом України «Про страхування» для оцінки платоспроможності становить 48 000 тис. грн.
Для оцінки платоспроможності товариства приймається більша з наведених величин, тобто розмір капіталу платоспроможності визначений на основі страхових премій складає 133 563 тис. грн.
Сума прийнятного регулятивного капіталу для виконання вимог до капіталу платоспроможності страховика з урахуванням вимог до пропорцій суми складових рівнів капіталу та обмеження загальною сумою регулятивного капіталу складає 112 259 тис. грн.
Технічні резерви товариства станом на 31.03.2025 року складають 385 252 тис. грн., з них резерв премій становить 238 876 тис. грн. та резерв збитків 96 376 тис. грн.
Прийнятні активи (для покриття технічних резервів за договорами прямого страхування та договорами вхідного перестрахування) станом на 31.03.2025 року складають 449 319 тис. грн. |
| Розкриття інформації про інші активи |
Залишок коштів у централізованих страхових резервних фондах
тис.грн.
На 31.03.2025 р. На 31.12.2024 р.
Базовий гарантійний внесок 4 795 5 218
Щомісячні відрахування з премій 8 090 5 380
Додатковий гарантійний внесок до фонду захисту потерпілих (ДГВФЗП) 73 409 62 812
Цільовий додатковий внесок СПВЗ 5 928 4 754
Балансова вартість на кінець періоду 92 222 78 164 |
| Розкриття інформації про інші поточні активи |
Дебіторська заборгованість обліковується за принципом нарахування і відображається за амортизованою вартістю. Дебіторська заборгованість визнається в разі виникнення юридичного права на отримання платежу згідно з договором. Передплата визнається на датуплатежу та відображається у звіті про сукупні доходи після надання послуг. Якщо у Компанії існує об’єктивні свідчення того, що дебіторська заборгованість не буде відшкодована, Компанія створює резерв очікуваних кредитних збитків та зменшує чисту балансову вартість дебіторської заборгованості до вартості її відшкодування. Резерв очікуваних кредитних збитків відображається у звіті про сукупний дохід, з відображенням результату переоцінки у прибутку або збитку. До фінансових активів, що оцінюються за справедливою вартістю, з відображенням результату переоцінки у прибутку або збитку, відносяться акції господарських товариств. Після первісного визнання компанія оцінює їх за справедливою вартістю. Справедливу вартість фінансових інструментів,що котируються на ринку активів, визначають за цінами пропозиції та попиту під час звітного періоду або за останнім робочим днем ринку. У тому випадку, якщо фінансові інструменти не присутні на ринку, то для розрахунків справедливої вартості використовується модель дисконтування грошового потоку або інші моделі, які використовуються на ринку (дані моделі використовуються тільки в тому випадку, якщо при їх допомозі можливо достовірно визначити справедливу вартість фінансового інструмента). Застосовуючи метод дисконтування грошового потоку, за базу для розрахунку прогнозованого грошового потоку беруться розрахунки компанії, і застосовується дисконтна ставка, яка відповідає інструменту зі схожими термінами та умовами договору. Для визначення справедливої вартості похідних фінансових інструментів, що не котируються на ринку, застосовується метод визначення вартості вкладень на підставі вартості чистих активів що належать компанії.Дебіторська заборгованість
Дебіторська заборгованість станом на 31.03.2025 року та на 31.12.2024 року включає:
тис.грн.
На 31.03.2025 р. На 31.12.2024 р.
Дебіторська заборгованість за виданими авансами 10 991 2 322
Дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом 50 49
Дебіторська заборгованість за нарахованими доходами 4 218 2 476
Інша поточна дебіторська заборгованість 3 743 3 744
Дебіторська заборгованість відображена з урахуванням сформованого резерву очікуваних кредитних збитків станом. Резерв очікуваних кредитних збитків формується щомісячно на підставі аналізу кожного дебітора станом на дату формування резерву. |
| Розкриття інформації про інші поточні зобов'язання |
Резерви за зобов’язаннями та платежами визнаються, коли Компанія має поточне юридичне або конструктивне зобов’язання в результаті подій, що сталися в минулому, коли існує ймовірність того, що погашення зобов’язання призведе до відтоку ресурсів, що являють собою економічні вигоди, і коли існує можливість з достатнім ступенем точності оцінити суму зобов’язання.
Кредиторська заборгованість станом на 31.03.2025 року та на 31.12.2024 року включає:
тис.грн.
На 31.03.2025 р. На 31.12.2024 р.
Поточна кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги 9 693 9 010
Поточна кредиторська заборгованість за розрахунками з бюджетом 7 897 4 143
В т.ч. поточна заборгованість з податку на прибуток 7 810 4 109
розрахунки зі страхування 47 4
Розрахунки з оплати праці 0 0
Поточна кредиторська заборгованість за одержаними авансами 8 310 5 172
Інша поточні зобовязання 725 356 |
| Розкриття інформації про інші операційні витрати |
Інші витрати операційної діяльності
За 1 кв 2025 року та за 1 кв 2024 року склали:
тис. грн.
За 1 кв 2025 р. За 1 кв 2024 р.
Інші витрати на збут послуг 128 148
Витрати, що здійснюються у зв’язку з регулюванням страхових випадків минулого періоду 9 158
Адміністративні витрати 5 992 4 609
Відрахування в Централізовані страхові резервні фонди 3 5
Регламентовані виплати МТСБУ 3 453 1 740
Втрати від курсових різниць 2 559 2 148
Членський внесок (МТСБУ) 1 099 536
Членський внесок (ЯСП Об'єднання) 68 28
Послуги з підготовки тендерної документації 300 450
Компенсаційні_ЦДВСПВЗ 48 66
Витрати на резерви сумнiвних та безнадiйних боргів 36 53
С/вартість реалiзованих необоротних активiв 0 9 425
Списання необоротних активів 0 2
Уцінка інвестиційної нерухомості 0 0
Інші операційні витрати 174 198
Всього Інші витрати операційної діяльності 13 869 19 566 |
| Розкриття інформації про інші операційні доходи (витрати) |
Склад інших операційних доходів:
За 1 кв 2025 р. За 1 кв 2024 р.
Дохід від надання послуг для інших страховиків 0 94
Суми, що отримуються в результаті реалізації переданого страхувальником або іншою особою права вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки 2 767 2 171
Дохiд вiд операцiйної курсової рiзницi 1 629 6 279
Розформування резерву сумнівних боргів 35 22
Розформування забезпечення iнших виплат i платежiв 0 31
Повернення судових витрат 80 8
Дохід від утриманих % на ведення справ 39 45
Інші доходи, пов’язані з операційною діяльністю 338 312
Всього: 4 888 8 962
Склад інших доходів:
За 1 кв 2025 р. За 1 кв 2024 р.
Дохiд вiд реалiзацiї необоротних активiв (інвестиційна нерухомість) 0 9 425
Дохiд вiд реалiзацiї необоротних активiв 0 0
Дохiд вiд безоплатно одержаних активiв 0 0
Всього: 0 9 425 |
| Розкриття інформації про інші операційні доходи |
Компанія отримує інший дохід, який не пов’язаний з проведенням страхової діяльності, а саме відсотки за депозитними договорами, відсотки за залишками коштів у централізованих резервних фондах (МТСБУ), доходи від орендних операцій.
Інший дохід визнається, коли є упевненість, що Компанія отримає економічні вигоди від проведених операцій і розмір доходу можна достовірно визначити. Дохід визнається за вирахуванням витрат на його отримання в тому періоді, в якому проведена операція.
Дохід від сум, що отримуються в результаті реалізації переданого страхувальником або іншою особою права вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки включає дохід, отриманий від заходів досудового врегулювання та судового захисту від третьої сторони, такої як відповідач, Компанія визначає в момент отримання суми коштів від реалізації регресних прав. |
| Розкриття інформації про інші забезпечення, умовні зобов'язання та умовні активи |
Компанія створює наступні забезпечення, які класифікує як поточні та які можна досить точно оцінити:
- Резерв під забезпечення виплат відпусток
- Резерв під забезпечення виплат за судовими позовами, які Компанія може оцінити.
Поточні забезпечення станом на 31.03.2025 року та на 31.12.2024 року включають в себе:
тис. грн.
На 31.03.2025 р. На 31.12.2024 р.
Забезпечення виплат відпусток 8 156 8 585
Забезпечення інших виплат i платежів 0 0
Всього 8 156 8 585 |
| Розкриття інформації про основні засоби |
До основних засобів відносяться матеріальні активи, в яких очікуваний строк експлуатації для використання у наданні послуг, в адміністративних цілях більше одного року, термін корисного використання перевищує 1 рік, та є ймовірність отримання майбутніх економічних вигід, первісна вартість яких більша 20 000 грн.
Основні засоби, крім нерухомого майна, обліковуються за моделлю собівартості і відображаються за собівартістю за вирахуванням накопиченого зносу та накопичених збитків від зменшення корисності.
Основні засоби у вигляді нерухомого майна обліковуються за моделлю переоціненої вартості. Для проведення оцінки залучаються професійні оцінювачі. Результати переоцінки відображаються у іншому сукупному доході.
Вартість придбання включає витрати, які безпосередньо відносяться до придбання активу.
Якщо одиниці основних засобів складаються з суттєвих компонентів, що мають різні строки корисного використання, вони обліковуються як окремі одиниці основних засобів. Прибутки та збитки від вибуття одиниці основних засобів визначаються шляхом порівняння надходжень від її вибуття з її балансовою вартістю та визнаються за чистою вартістю за статтею «Інші доходи страхової (операційної) діяльнсті» або «Інші витрати операційної діяльності» у прибутку чи збитку. Після продажу переоцінених активів всі пов’язані з продажем суми, включені до резерву переоцінки, переносяться до накопиченого нерозподіленого прибутку.
Подальші витрати, понесені на заміну частини одиниці основних засобів, визнаються у балансовій вартості такої одиниці, якщо існує ймовірність того, що така частина принесе Компанії майбутні економічні вигоди, а її вартість може бути достовірно оцінена. При цьому припиняється визнання балансової вартості заміненої частини.
Витрати на поточне обслуговування основних засобів визначаються у складі прибутку або збитку за період, у якому вони були понесені.
Знос нараховується на одиниці основних засобів з дати їх встановлення та готовності до експлуатації, а для активів, створених за рахунок власних ресурсів – з дати завершення створення активу та його готовності до використання. Знос нараховується на вартість придбання активу за вирахуванням його ліквідаційної вартості. Значні компоненти активу оцінюються окремо, і якщо строк корисного використання будь-якого компонента відрізняються від строків корисного використання решти компонентів активу, знос такого компонента нараховується окремо.
Ліквідаційна вартість встановлюється для кожної групи основних засобів на рівні нуль. Ліквідаційну вартість та строк корисної експлуатації активу Компанія переглядає на кінець кожного фінансового року.
Обліковою одиницею бухгалтерського обліку основних засобів прийнято об’єкт основних засобів.
Знос основних засобів визнається у складі прибутку або збитку.
Класифікацію методів амортизації і строків корисного використання основних засобів встановлено по групах:
групи об'єктів Строк корисного використання (років)
Будинки та споруди 20
Обладнання охорони та сигналізації 5
Комп'ютери та обладнання до них, принтери, банкомати, телефони 5
Копіювальні машини 5
Кондиціонери, холодильне обладнання, аудіо та відеотехніка 4
Касове обладнання 4
Автотранспорт 5
Меблі, сейфи 6-9
Вивіски 4
Інші 12
Земля та незавершені капітальні вкладення не амортизуються.
Знос поліпшень орендованих активів нараховується протягом менш тривалого з двох строків: строку оренди або строку їх корисного використання, крім випадків, коли існує обґрунтована впевненість у тому, що Компанія отримає право власності на відповідні активи до кінця терміну оренди.
Амортизація основних засобів проводиться за прямолінійним методом.
За об’єктами основних засобів, що класифікуються Компанією як наявні до продажу, нарахування амортизації припиняється.
Основні засоби на 31 березня 2025 року представлені таким чином: тис.грн.
Групи основних засобів Залишок на 31.12.2024 Надійшло за 1 кв 2025 рік Переоцінка (дооцінка +,уцінка -) Вибуло за 1 кв 2025 р. Нараховано амортизації за 1 кв 2025 р. Втрати від змен-шення корис-ності Інші зміни за 1 кв 2025 р. Залишок на 31.03.2025
первісна (переоцінена) вартість Знос первісної (пе-реоціне-ної) вартості зносу первісна (переоці
нена) вартість знос первісної (пе-реоціне-ної) вартості зносу первісна (переоцінена) вартість знос
1 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15
Будинки, споруди та передавальні пристрої 263239 201927 - - - - - 2615 - - - 263239 204542
Машини та обладнання 2650 1268 24 - - - - 71 - - - 2674 1339
Транспортні засоби 18133 16556 - - - 1348 1219 211 - - - 16785 15548
Інструменти, прилади, інвентар (меблі) 2706 2643 - - - - - 7 - - - 2706 2650
Інші основні засоби 2720 2608 303 - - - - 9 - - - 3023 2617
Разом 289448 225002 327 0 0 1348 1219 2913 0 0 0 288427 226696
Основні засоби на 31 грудня 2024 року представлені таким чином:
тис.грн.
Групи основних засобів Залишок на 31.12.2023 Надійшло за 2024 рік Переоцінка (дооцінка +,уцінка -) Вибуло за 2024 р. Нараховано амортизації за 2024 р. Втрати від змен-шення корис-ності Інші зміни за 2024 р. Залишок на 31.12.2024
первісна (переоцінена) вартість Знос первісної (пе-реоціне-ної) вартості зносу первісна (переоці
нена) вартість знос первісної (пе-реоціне-ної) вартості зносу первісна (переоцінена) вартість знос
1 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15
Будинки, споруди та передавальні пристрої 160497 108534 - 102742 78938 - - 14455 - - - 263239 201927
Машини та обладнання 2524 1019 129 - - 3 3 252 - - - 2650 1268
Транспортні засоби 6786 4758 - 13137 12030 1790 1520 1288 - - - 18133 16556
Інструменти, прилади, інвентар (меблі) 2726 2637 - - - 20 20 26 - - - 2706 2643
Інші основні засоби 2711 2643 109 - - 100 100 65 - - - 2720 2608
Разом 175244 119591 238 115879 90968 1913 1643 16086 0 0 0 289448 225002
Дооцінки/уцінки основних засобів в 1 кварталі 2025 року не було.
У 2024 році були переоцінені основні засоби із залученням професійного оцінювача станом на на 31.12.2024 року згідно Звітів про оцінку майна станом на 31.12.2024 року, наданого ПГО «Центр економіко-правового забезпечення», що діє на підставі Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» Сертифікат суб’єкта оціночної діяльності №105/22, виданий Фондом державного майна України 17.02.2022 р. (оцінювач Авершин Г.В. кваліфікаційне свідоцтво МФ №480 від 19.07.2023 р., Свідоцтво про реєстрацію в державному реєстрі №10670 від 17.09.2013 р., Свідоцтво про підвищення кваліфікації МФ №8662-ПК від 24.01.2024 р.). При здійсненні переоцінки основних засобів Компанія обирає варіант перерахунку як балансової вартості активу, так і відповідної суми накопиченої по ньому амортизації. Рецензування Звітів з оцінки майна, проведені ТОВ «АР КОНСАЛТ», код ЄДРПОУ 38394745,Сертифікат суб’єкта оціночної діяльності №315/2023, виданий Фондом державного майна України 31.05.2023 р.(оцінювач Кобилинська С.Ф. Кваліфікаційне свідоцтво №979 від 22.03.2001 р., видане Українською комерційною школою спільно з Фондом державного майна України, Посвідчення про підвищення кваліфікації оцінювача МФ №744-ПК від 21.06.2023 р., видане ТОВ «Інформаційно-консультаційний центр АСБОУ» спільно з Фондом державного майна України) підтверджено загальний висновок про достовірність оцінки майна.
Дооцінки/уцінки транспортних засобів в 1 кварталі 2025 року не було.
У 2024 році були переоцінені транспортні засоби із залученням професійного оцінювача станом на на 31.12.2024 року згідно Звітів про оцінку станом на 31.12.2024 року, наданих оцінювачем ТОВ "Сател Груп" (Сертифікат субєкта оціночної діяльності №13/22 від 14.01.2022 р.).
Сума дооцінки активів в результаті переоцінки відображається у складі іншого сукупного доходу, за винятком випадків, коли перевищення реверсує суму знецінення (уцінки) того ж активу, що виникла в результаті минулої переоцінки, яка була віднесена на витрати при розрахунку прибутку або збитку за поточний період. В такому випадку сума дооцінки в межах віднесеної на витрати суми визнаються в складі прибутку або збитку за період як дохід. |
| Розкриття інформації про перестрахування |
Утримувані договори перестрахування, що є активами:
на 31.03.2025 на 31.12.2024
Всього: 1 725 350
Утримувані договори перестрахування, що є зобовязаннями:
на 31.03.2025 на 31.12.2024
Всього: 0 0 |
| Розкриття інформації про пов'язані сторони |
Пов’язані сторони
Власниками істотної участі (у тому числі осіб, що здійснюють контроль за фінансовою установою) є:
- Публічне акціонерне товариство «Закритий не диверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «Каскад-Інвест» (код за ЄДРПОУ 35676886, місцезнаходження: 01032, місто Київ, вул. Саксаганського, буд. 115-А), яке володіє володіє 49,900039% акцій у статутному капіталі СТРАХОВОЇ КОМПАНІЇ «ББС ІНШУРАНС»;
- Хомутиннік Віталій Юрійович – кінцевий беніфіціар (опосередковано через - Публічне акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «Каскад-Інвест»), суттєва істотна участь складає 49,900039% акцій у статутному капіталі СТРАХОВОЇ КОМПАНІЇ «ББС ІНШУРАНС»;
- Буряк Сергій Васильович (Україна, ІПН 2419714992, місцезнаходження: вул. Телевізійна, буд. 4, кв. 28, м.Дніпро, 49005, Україна) , який володіє 25,00% у статутному капіталі СТРАХОВОЇ КОМПАНІЇ «ББС ІНШУРАНС»;
- Буряк Олександр Васильович (Україна, ІПН 2571010133, місцезнаходження: вул. Телевізійна, буд. 4, кв. 28, м.Дніпро, 49005, Україна) , який володіє 25,00% у статутному капіталі СТРАХОВОЇ КОМПАНІЇ «ББС ІНШУРАНС»;
СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ББС ІНШУРАНС» володіє 99,99 % акцій у статутному капіталі АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БРОКБІЗНЕС-ЖИТТЯ».
Найменування (для юридичних осіб), прізвище, ім’я та по батькові (для фізичних осіб) Розмір часток (паїв, акцій), якими володіє, управляє чи користується суб’єкт господарювання або стосовно якого інший суб’єкт господарювання володіє, управляє чи користується
% Назва суб’єкта господарювання
1 2 3
За 1 кв 2025 р. За 1 кв 2024 р.
ПАТ «ЗНКІФ «КАСКАД-ІНВЕСТ» 49,900039 % 49,900039 % СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ББС ІНШУРАНС»
Буряк Сергій Васильович 25,00% 25,00% СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ББС ІНШУРАНС»
Буряк Олександр Васильович 25,00% 25,00% СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ББС ІНШУРАНС»
СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ББС ІНШУРАНС» 99,99 % 99,99 % АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «БРОКБІЗНЕС-ЖИТТЯ»
Хомутиннік Віталій Юрійович 98,0878% 98,0878% ПАТ «ЗНКІФ «КАСКАД-ІНВЕСТ»
СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ББС ІНШУРАНС»(суттєвий вплив через АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «БРОКБІЗНЕС-ЖИТТЯ») 34,84% 34,84% ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «БЛК»
СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ББС ІНШУРАНС» (суттєвий вплив як власника істотної участі) 24,454329% 24,454329% Публічне акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «БРОКБІЗНЕС»
З 01.01.2025 року по 10.03.2025 р. Наглядова рада функціонувала у складі 2 осіб:
Голова Наглядової ради - Андрійченко Олександр Леонідович;
Член Наглядової ради - Козировська Олена Анатоліївна.
З 11.03.2025 р. по 31.03.2025 р. Наглядова рада функціонувала у наступному складі:
Голова Наглядової ради – Андрійченко Олександр Леонідович;
Член Наглядової ради – Козировська Олена Анатоліївна;
Член Наглядової ради – Крупник Олександр Миколайович (призначений 11.03.2025 р.)
З 01.01.2024 року по 08.08.2024 року Наглядова рада СТРАХОВОЇ КОМПАНІЇ «ББС ІНШУРАНС» діяла в наступному складі:
Голова Наглядової ради – Череп Наталія Василівна;
Член Наглядової ради – Андрійченко Олександр Леонідович;
Член Наглядової ради – Круторогов Артем Сергійович;
Член Наглядової ради – Тоцька Світлана Сергіївна.
Згідно протоколу № 65 позачергових Загальних зборів від 09.08.2024 р. було:
1. Затверджено в нових редакціях Статут Товариства та Положення про Наглядову раду, в яких визначено, що кількісний склад Наглядової ради становить 3 (три) особи та складається з Голови Наглядової ради та членів Наглядової ради.
2. Припинено повноваження всього складу Наглядової ради Товариства, а саме: Голови Наглядової ради Череп Наталії Василівни та членів Наглядової ради Андрійченка Олександра Леонідовича, Тоцької Світлани Сергіївни, Круторогова Артема Сергійовича.
3. Обрано Наглядову раду у кількості 3 (трьох) членів строком повноважень на 3 (три) роки, а саме:
•Андрійченка Олександра Леонідовича. Кандидатура погоджена рішенням Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг Національного банку України № 21/1119-рк від 16.06.2023 р.
•Козировську Олену Анатоліївну. Кандидатура погоджена рішенням Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг Національного банку України № 21/859-рк від 19.07.2023 р.
•Корніцьку Олену Вікторівну. Кандидатура подана на погодження до Національного банку України (клопотання Товариства вих. № 1592-02 від 30.07.2024 р.). Згідно протоколу № 65 позачергових Загальних зборів від 09.08.2024 р. (рішення з шостого питання порядку денного), Корніцька Олена Вікторівна вступає на посаду члена Наглядової ради після її погодження Національним банком України.
В IV кварталі 2024 р. Товариство отримало рішення Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг НБУ від 17.12.2024 р. № 21/1785-рк про відмову в погодженні Корніцької Олени Вікторівни на посаду члена Наглядової ради.
У зв’язку з цим рішенням Корніцька О.В. не вступила на посаду.
З 09.08.2024 року по 31.12.2024 р. Наглядова рада функціонувала у складі 2 осіб:
Голова Наглядової ради - Андрійченко Олександр Леонідович;
Член Наглядової ради - Козировська Олена Анатоліївна.
У 1 кварталі 2025 р. Правління складалось з наступних осіб:
Голова Правління – Красноруцький Петро Володимирович;
Член Правління - Боровик Лариса Миколаївна;
Член Правління – Окара Іван Валерійович;
Член Правління - Чепіль Олександр Володимирович;
Член Правління - Шкраб Костянтин Костянтинович.
З 01.01.2024 року до 19.09.2024 року Правління (виконавчий орган) складався з наступних осіб:
Голова Правління – Красноруцький Петро Володимирович;
Член Правління - Боровик Лариса Миколаївна;
Член Правління – Окара Іван Валерійович;
Член Правління - Танцюра Олег Володимирович.
З 19.09.2024 року по 26.12.2024 року Правління (виконавчий орган) складається з наступних осіб:
Голова Правління – Красноруцький Петро Володимирович;
Член Правління - Боровик Лариса Миколаївна;
Член Правління – Окара Іван Валерійович;
Член Правління - Танцюра Олег Володимирович;
Член Правління - Чепіль Олександр Володимирович;
Член Правління - Шкраб Костянтин Костянтинович.
Згідно Протоколу Наглядової ради від 23.12.2024 р. № 23-12/2024 відбулись зміни у складі Правління: достроково припиненні повноваження члена Правління Танцюри О.В. з 27.12.2024 р.
З 27.12.2024 р. по 31.12.2024 р. Правління (виконавчий орган) складався з наступних осіб:
Голова Правління – Красноруцький Петро Володимирович;
Член Правління - Боровик Лариса Миколаївна;
Член Правління – Окара Іван Валерійович;
Член Правління - Чепіль Олександр Володимирович;
Член Правління - Шкраб Костянтин Костянтинович.
Залишки за операціями з пов’язаними особами станом на 31 березня 2025 року
тис. грн.
Найменування статті Асоційовані особи Дочірнє підприємство Провідний управлінський персонал Інші пов’язані особи
Необоротні активи - - - -
Запаси - - - -
Дебіторська заборгованість - - - -
Фінансові інвестиції 10 633 22 912 - -
Зобов`язання - - - -
Залишки за операціями з пов’язаними особами станом на 31 грудня 2024 року
тис. грн.
Найменування статті Асоційовані особи Дочірнє підприємство Провідний управлінський персонал Інші пов’язані особи
Необоротні активи - - - -
Запаси - - - -
Дебіторська заборгованість - - - -
Фінансові інвестиції 10 634 22 926 - -
Зобов`язання - - - -
Операції зі пов’язаними особами, що здійснювались протягом 1 кварталу 2025 року
тис. грн.
Найменування статті Асоційовані особи Дочірнє підприємство Члени Наглядової ради та провідний управлінський персонал Інші пов’язані особи
Доходи від продажу 0 0 7 11
Інші операційні доходи 0 0 0 0
Витрати на збут 0 0 0 0
інші операційні витрати 0 0 0 1 509
Виплати провідному управлінському персоналу 0 0 1 839
0
Інший операційний дохід дочірнього підприємства є отриманою оплатою за надане в оренду дочірньому підприємству офісне приміщення, інші операційні витрати дочірньому підприємству – сума наданої за 1 квартал 2025 року безповоротної фінансової допомоги.
До виплат провідному управлінському персоналу відноситься сплачена протягом звітного періоду заробітна плата з соціальними відрахуваннями, дохід від продажу провідному управлінському персоналу та членам Наглядової ради становить оплата за придбаними ними договорами страхування, іншими операційними витрати є страхові виплати за придбаними членами Наглядової ради та провідним управлінським персоналом договорами страхування.
Доходами від продажу іншим пов’язаним особам є доходи від продажу договорів страхування, іншими операційними витратами є виплата комісійної винагороди за агентськими договорами з пов’язаними особами.
Операції зі пов’язаними особами, що здійснювались протягом 1 кварталу 2024 року
тис. грн.
Найменування статті Асоційовані
особи Дочірнє
підприємство Члени Наглядової ради та провідний управлінський персонал Інші пов’язані особи
Доходи від продажу 0 0 5 27
Інші операційні доходи 0 0 0 0
Витрати на збут 0 0 0 0
інші операційні витрати 0 0 0 1 126
Виплати провідному управлінському персоналу 0 0 2 068
0
Інший операційний дохід дочірнього підприємства є отриманою оплатою за надане в оренду дочірньому підприємству офісне приміщення 0 грн., інші операційні витрати дочірньому підприємству – сума наданої за 1 квартал 2024 рік безповоротної фінансової допомоги – 0 грн.
До виплат провідному управлінському персоналу відноситься сплачена протягом звітного періоду заробітна плата, дохід від продажу провідному управлінському персоналу та членам Наглядової ради становить оплата за придбаними ними договорами страхування, іншими операційними витрати є страхові виплати за придбаними членами Наглядової ради та провідним управлінським персоналом договорами страхування.
Доходами від продажу іншим пов’язаним особам є доходи від продажу договорів страхування, інший операційний дохід – дохід від продажу двох об’єктів інвестиційної нерухомості (квартири); іншими операційними витратами є виплата комісійної винагороди за агентськими договорами з пов’язаними особами, виплати за інформаційно-консультаційні послуги за договорами наданих послуг. |
| Розкриття інформації про резерви у власному капіталі |
Всього власного капіталу
тис.грн.
На 31.03.2025 р. На 31.12.2024 р.
Зареєстрований капітал 51 400 51 400
Капітал у дооцінках 47 135 49 693
Резервний капітал 38 451 38 451
Загальна сума нерозподіленого прибутку 17 147 20 492
Інші резерви 0 0
Всього власного капіталу 154 133 160 036
Резервний капітал
Компанія має право формувати резервний капітал згідно закону «Про акціонерні товариства» у розмірі 15%. Згідно Статуту Товариства фактичний розмір резервного капіталу може перевищувати 15%. Резервний капітал формується шляхом щорічних відрахувань від чистого прибутку Компанії або за рахунок нерозподіленого прибутку.
тис.грн.
На 31.03.2025 р. На 31.12.2024 р.
Резервний капітал 38 451 38 451 |
| Розкриття інформації про акціонерний капітал, резерви та інший додатковий капітал |
Статутний капітал станом на 31 березня 2025 року та 31 грудня 2024 року представлений таким чином:
На 31.03.2025 р. На 31.12.2024 р.
Кількість акцій Частка,% Сума, тис.грн Кількість акцій Частка,% Сума, тис.грн
ПАТ «ЗНКІФ «КАСКАД – ІНВЕСТ», Україна 183205 49,900039 25 649 183205 49,900039 25 649
Устименко Андрій Володимирович 367 0,099960 51 367 0,099960 51
Буряк Сергій Васильович 91786 25,00 12 850 91786 25,00 12 850
Буряк Олександр Васильович 91786 25,00 12 850 91786 25,00 12 850
Всього: 367 144 100,00 51 400 367 144 100,00 51 400
Зареєстрований і повністю сплачений статутний капітал Компанії на 31.03.2025 року складає 51 400 тис. грн. і складається з 367 144 простих акцій номінальною вартістю 140 грн. за 1 акцію.
Усі акції мають рівні права голосу, права на отримання дивідендів та повернення капіталу.
У поточному періоді дивіденди не нараховувалися.
Резервний капітал
Компанія має право формувати резервний капітал згідно закону «Про акціонерні товариства» у розмірі 15%. Згідно Статуту Товариства фактичний розмір резервного капіталу може перевищувати 15%. Резервний капітал формується шляхом щорічних відрахувань від чистого прибутку Компанії або за рахунок нерозподіленого прибутку.
тис.грн.
На 31.03.2025 р. На 31.12.2024 р.
Резервний капітал 38 451 38 451
Капітал в дооцінках
тис.грн.
На 31.03.2025 р. На 31.12.2024 р.
Переоцінка основних засобів у вигляді нерухомого майна 47 135 49 693
Нерозподілений прибуток
тис.грн.
На 31.03.2025 р. На 31.12.2024 р.
Загальна сума нерозподіленого прибутку 17 147 20 492
Чистий прибуток (збиток) за період -3 475 14 667 |
| Розкриття інформації про дочірні підприємства |
АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «БРОКБІЗНЕС-ЖИТТЯ» (код за ЄДРПОУ 35529829) |